Павло Лопата ( 20 березня 1945, с. Калинів, тепер округ Меджилабірці, Словаччина) — український культурний діяч та художник в Канаді.

Життєпис Народився у лемківському с. Калинів (тепер Словаччина)Йосиф Сірка. Українець з Пряшівщини — канадський митець / Свобода, 2 квітня 2010 р., С. 14.. У 1966—1968 роках навчався в Університеті образотворчого мистецтва у Братиславі. У 1969 році емігрував до Канади в місто Торонто. Закінчив у 1972 році Коледж Жоржа Бравна і отримав диплом із комерційного мистецтва. 30 травня 1986 року, отримавши диплом, закінчив студії мистецтва в Онтаріо Коледж оф Арт, Торонто. Від 1991 р. до кінця 1998 р. працював куратором та адміністративним директором у галереї Канадсько-української мистецької фундації, де зорганізував понад 70 образотворчих виставок багатьох мистців із Канади, Америки й України.

У своїх образотворчих працях добре опанував малювання олівцем та техніку яєчної темпери, акриліку й олії. Теми в нього різні: портрети, лемківські церкви, лінеарно-експресіоністичні картини, ікони та твори сюрреалістично-символічні. На сторінках різних періодичних видань, газет і журналів опубліковано понад 220 його статей та рецензій на мистецькі видання, виставки поодиноких образотворчих мистців та спогади для популяризації визначних українських художників. Понад 900 його художніх творів перебувають у приватних і музейних колекціях у Канаді, Америці, Польщі, Чехії, Словаччині та в Україні. Влаштував 29 персональних виставок та взяв участь у понад 70 групових виставках.

Творчий доробок

Доробок — станкове мистецтво, лемківські церкви, ікони, символічний сюрреалізм, лінеарний експресіонізм.

Десятки творів мистця знаходяться в галереях Канади, США, Словаччини, Чехії, Польщі та України.

До 2016 р. відбулося загалом 29 персональних виставок і понад 70 групових виставок художника.

«Дівчина з терлицею» (1972); «Везуть на ярмарок» (1975); «Будують дорогу» (1977); «Дівчина з коромислом» (1978); «Біля криниці» (1980); «Бандуристка» (1988); «Сопілкар» (1988); «Скрипаль» (1989; 2012); «Збір урожаю» (1989); «Чорнобильська Мадонна», «Дівчина з квіткою» (1990); «День після Чорнобиля» (1991); «Неофіти», «Автопортрет» (обидва — 1992); «Така її доля…», «Сіяч» (1993); «Свята Трійця», «Міраж», «Зняття з хреста» (1994); «Дерево життя» (1995); «Уніфікатор», «Всемогутній» (1996); «Троїсті музики» (1997); «Кров Христа — не вода», «Хрещення» (1999); «Т. Шевченко», «Св. Константин», «Св. Василій», «Дівчина зі скрипкою», «Замріяна», «Посланець», «Суддя» (поч. 2000-х рр.); «Адам і Єва» (2006); «Дівчина з квіткою» (2009); «Козак Мамай», «Зачісує волосся» (2010); «Дівчина з прядкою» (2013); «Молода пара» (2014); «Ой чий то кінь стоїть» (2015). </div>

Література Ontario College of Art, OCA, ALUMNI DIRECTORY, 1994, page 44 . Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Союз русинів-українців Словацької республіки. Головний редактор Федір Ковач, Пряшів, 1999, стор. 205. Ontario College of Art & Design, OCAD, ALUMNI DIRECTORY, 2001, page 77 . Енциклопедичний словник Лемківщини. Київське Товариство «Лемківщина» ім. Богдана-Ігоря Антонича. Фундація дослідження Лемківщини у Львові. «Бібліотека Лемківщини», ч. 60, Іван Красовський, Іван Челак, Львів, 2013, стор. 374—375. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, ч. 27 Історія та культура Лемківщини. Головний редактор та упорядник: Мирослав Сополига, Свидник, 2013, стор. 375—376. Українські митці у світі Матеріали до історії українського мистецтва XX століття. Львівська Національна Академія Мистецтв. (Науково-дослідний сектор), Автор-упорядник Галина Стельмащук, «Апріорі», Львів-2013, стор. 299—303. Юрій Ганас «Віч-на-віч із Істиною» (Вражіння з виставки Павла Лопати). Щотижнева газета «Новий шлях», Торонто, Онтаріо, Канада, 11 грудня 1982 року. Ярослав Назиревич (Ярослав Стех). «До 40-річчя з дня народження Павла Лопати». «Визвольний шлях», Лондон, Англія, жовтень 1985 року. Михайло Козак. «У полоні мистецтва», «Новий шлях», 16 травня 1987 року. Богдан Стебельський. «Павло Лопата на виставці сюрреалістів-символістів». «Література і мистецтво» місячний додаток «Гомону України», Торонто, листопад 1987 року. Богдан Стебельський. "Образ Павла Лопати закупив Канадський Музей Цивілізаці"ї. Літературно-мистецька хроніка, «Гомін України», 18 травня 1988 року. Степан Мігус. «Художник з-над Онтаріо. Руки», щотижнева газета «Наше слово», Варшава, 10.08.1989. Микола Мушинка. «Павло Лопата — канадський іконописець з Калинова». «Дружно вперед», Пряшів, Чехословаччина, лютий 1991 року. Олександер Росінський. «Образотворча виставка П. Лопати у Львові», «Свобода», 19 вересня 1991 року. Дарія Даревич. «Слово на відкритті виставки Павла Лопати в КУМФ», «Новий шлях», 15—22 квітня 1995 року. Володимир Барна. «Духовний благовіст Павла Лопати», «Дзвін», Львів, ч. 8, серпень 1995 року. Микола Мушинка «Повернення художника у рідний край». З приводу 50-річчя з дня народження Павла Лопати та персональної виставки його картин у Свиднику, «Нові дні». М. Л. (Михайло Ляхович). «У Празі успішно пройшла виставка Павла Лопати», «Нові дні», 14 березня 1998 року. Ярослав Стех. «Українські церкви в картинах повертаються на рідну землю», «Нові дні», 19 червня 1999 року. Микола Мушинка. «Виставка картин торонтського мистця у Словаччині», «Гомін України», 18 вересня 2000 року. Марта Онуфрів. «Аскетизм іконопису Павла Лопати», тижневик «Міст», Торонто, травень 2001 року. Юлія Войчишин. «Виставка художніх творів та ікон Павла Лопати в Оттаві», «Нові дні», 13 січня 2005 року. Лариса Гринда. «Павло Лопата-Святині». Персональна виставка Павла Лопати на Пряшівщині. «Новий шлях», 12 січня 2006 року. Галина Костюк. «Павло Лопата-знаний і нововідкритий», «Міст» 25-31 березня 2010 року. Олександр Харченко. «Лопатизм». У Торонто відкрилася незвичайна виставка, «Міст», 23—29 січня 2014 року. Микола Мушинка. «З Калинова у широкий світ. До 70-ліття художника Павла Лопати». Вісник Світової. Федерації Українських Лемківських Об'єднань (СФУЛО), Львів, березень 2015 року. Дарія Дяковська. «Казковий Лопатизм», «Новий шлях», 23 квітня 2015 року.

Примітки

Посилання Павло Лопата «Енциклопедія Сучасної України»