Округ Меджилабірці () — округ (район) Пряшівського краю в північно-східній частині Словаччини з адміністративним центром в місті Меджилабірці. На півночі та північному сході межує з Польщею, на півдні з Гуменським округом, на заході із Стропковським округом. На кордоні з Польщею в селі Полата знаходиться пункт пропуску Полата — Радошиці.
Площа становить 427 км², населення 12 288 чол. (2007).
За історичною географією — Лемківщина, Закарпатська Україна.
Географія Розташована Лаборецька Верховина.
Населення
Станом на 31 грудня 2017 року в окрузі проживало 12 004 особи.
У 2011 році в окрузі проживало 12 450 осіб.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2011 року): словаки — 4 772, русини — 5 288, цигани — 743, українці — 314, чехи — 49, росіяни — 19, угорці — 14, поляки — 4, німці — 2, хорвати — 1, інші — 17, невстановлено — 1 227.
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2011 рік: греко-католики — 6 268, православні — 3 388, римо-католики — 908, Свідки Єгови — 131, протестанти — 53, Аростольська церква — 4, методисти — 4, братрики — 1, гусити — 1, реформати — 1, інші — 17, атеїсти — 333, невстановлено — 1 341.
Склад населення за рідною мовою станом на 2011 рік: русинська мова — 7 186, словацька мова — 2 769, циганська мова — 977, українська мова — 168, чеська мова — 54, угорська мова — 16, польська мова — 5, німецька мова — 1, їдиш — 1, інші — 21, невстановлено — 1 252.
Україно-русинська громада
Історична Лемківщина
Усі населені пункти на території Меджилабірського округу можна віднести до історичної Лемківщини і жодне із сіл не має римо-католицький костел, крім адміністративного центру Меджилабірців. Етнічна, мовна та водночас релігійна межа проходить на південь від села Берестів-над-Лабірцем. Сусідні села Грабовець-над-Лабірцем та Збудське Довге, які належать до Гуменського округу є за своїм характером словацькі та римокатолицькі.
У минулому існувало ще кілька інших сіл або поселень, але вони або були об'єднані із сусідніми населеними пунктами, або зникли. У половині 19 століття село Стерківці об'єдналося із близьким сусіднім селом Чабалівці. Село Олька виникло у 1944 році об'єднанням Нижньої та Вишньої Ольки, у 1965 році до села приєднане поселення Крива Олька. Село Збійне виникло в 1960 році об'єднанням Нижнього та Вишнього Збійного, Нижнє Збійне називали ще Гуменським Збійним, а Вишнє Збійне Збудським Збійним. Село Чабини виникло у 1964 році об'єднанням Вишніх Чабин та Нижніх Чабин, обидві частини села мають власні залізничні зупинки з відповідними назвами. У тому самому році було село Праврівці приєднане до близького сусіднього села Репеїв, а село Радвань виникло об'єднанням Нижньої Радвані та Вишньої Радвані. Частина Вишній Горбок злилася з Нижньою Радваню ще до 1598 року, тому Нижню Радвань називали також Горбок—Радвань, «Горбешанський Радвань» або Радванський Горбок. Колись самостійні села Видрань та Борів були приєднані до містечка Меджилабірці і становлять його міські частини. Видрань приєднано в 1965 році а Борів у 1972 році. У кадастрі села Габура ще до другої світової війни існувало поселення Хвастеїв, але воно зникло, залишились тільки руїни біля місцевого колгоспу. Складовою частиною Красного Броду є дещо відокремлене поселення Монастир, з власною церквою. Обидві частини села мають залізничні зупинки, частина села Монастир має зупинку з однойменною назвою.
Примітки
Джерела дані про національний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини . Процитовано 24 червня 2018 року. дані про конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини. Процитовано 24 червня 2018 року. дані про мовний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини . Процитовано 24 червня 2018 року.