Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2020 року становила 1 250 767 осіб. Центром регіону є місто Хмельницький.

Поділ Хмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо.

У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується: 1 обласна рада 3 районні ради 13 міських рад 22 селищні ради 25 сільських рад

Склад До складу області входять 3 райони та 60 територіальних громад.

Райони

Кам'янець-Подільський Хмельницький Шепетівський </div>

Міста

Кам'янець-Подільський Нетішин Славута Старокостянтинів Хмельницький Шепетівка

Волочиськ Городок Деражня Дунаївці Ізяслав Красилів Полонне </div>

Селища міського типу

Антоніни Базалія Білогір'я Війтівці Віньківці Вовковинці Гриців Дунаївці Закупне Летичів Лозове Меджибіж Наркевичі Нова Ушиця Понінка Сатанів Смотрич Стара Синява Стара Ушиця Теофіполь Чемерівці Чорний Острів Ямпіль Ярмолинці </div>

Історія 22 вересня 1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка.

1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький.

Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.

28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.

11 серпня 1939 року (3 березня 1940 (?)) створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.

(23?)29 серпня 1939 року створено Фельштинський район.

У 1930-х Городок-Проскурівський перейменовано на Городок.

12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова.s:Указ Президії ВР УРСР від 12.5.1941 «Про перенесення обласного центру Кам'янець-Подільської області»

9 серпня 1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський.

5 грудня 1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.

4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ.

4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.Указ Президії Верховної Ради УРСР від 04.06.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.03.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»

8 квітня 1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.Указ Президії ВР УРСР від 08.04.1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв районів і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»

13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної.

Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.

30 серпня 1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району.

4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький.

7 червня 1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони

21 січня 1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райониs:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»

23 лютого 1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.s:Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»

23 вересня 1959 року ліквідовані Базалійський, Берездівський, Меджибізький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Сатанівський, Староушицький райони.s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»

30 грудня 1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкуванняУказ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР». Отже скасовувались 14 районів: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський.

3 жовтня 1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради.

4 січня 1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 31 — с. 351—352.

8 грудня 1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 519—520.

1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.

21 жовтня 1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.Постанова Верховної Ради №

15 грудня 1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.Постанова Верховної Ради №

17 липня 2020 року старі райони укрупнено до трьох: Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Шепетівський.

Примітки

Посилання Хмельницька область // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України. Адміністративно-територіальний устрій Хмельницької області на сайті Верховної Ради. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Хмельницкой области

Література Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області на 1 червня 1960 р. – Хмельницький: Обл. вид-во, 1960. – 130 с. Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області: на 1 трав. 1963 р. / Виконком Хмельниц. обл. (сільської) Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. кн. газ. вид-во, 1963. — 127 с., 1 арк. карта. Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1965 р.: [довідник / підгот.: Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1965. – 158 с. Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1967 р. / [матеріал підгот.: Я.В. Савчак, Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1967. – 156 с. Хмельницька область. Адм.-територ. поділ. На 1 квітня 1971 р. / Викон. ком. Хмельницької обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: А.В. Михайловський]. – Львів: Каменяр, 1971. – 133 с. Хмельницька область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1982 року / Хмел. обл. Рада народ. депутатів, Виконавчий комітет; [підгот.: В.І. Гальченко, В.П. Сич]. – Львів: Каменяр, 1982. – 128 с.

Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Юхима Сіцінського і Миколи Теодоровича) : Навчальний посібник / Тимощук О. (укл.). — Хмельницький: Поліграфіст, 2011. — 560 с.

Див. також Адміністративний поділ України