Франкофонія () — міжнародна організація співробітництва франкомовних країн світу, яка об'єднує 54 повноправних та 4 асоційованих членів, що презентують різні держави або частини держав світу, а також 26 спостерігачів. Головним критерієм для вступу до організації є не ступінь володіння французькою мовою населення тієї чи іншої держави, а культурні зв'язки з Францією.
Історія терміна Уперше термін «франкофонія» вжито 1880 року в середовищі географів. Вважають, що його запровадив .
Організація франкофонії Майже всі франкомовні країни об'єднані в Міжнародну організацію співробітництва франкомовних країн світу (, OIF).
Міжнародна організація франкофонії (МОФ) створена в 1970 у Ніамеї (Нігер) за ініціативою президентів Л. Сенгора (Сенегал), Х. Діорі (Нігер) та Х. Бургіби (Туніс) та за сприяння принца Н. Сіанука (Камбоджа) і президента Франції Ж. Помпіду під назвою Агентство культурного та технічного співробітництва. У 1998 р. Організація отримала назву Міжнародна організація франкофонії. Головне покликання Організації — сприяння розвитку різнопланового співробітництва між повністю або частково франкомовними державами.
Коло інтересів МОФ є досить широким і, окрім питань мовно-культурної проблематики, включає такі актуальні напрями міжнародного співробітництва як:
зміцнення миру і безпеки, запобігання виникненню конфліктів; розвиток демократичних інститутів, захист прав людини; забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізації; розширення економічного і технічного співробітництва тощо.
Організація підтримує контакти з ООН, Світовим Банком, ЄС, ЮНЕСКО, ФАО, ЮНІСЕФ, Африканським банком розвитку та ін.
Організація об'єднує 56 членів, що представляють різні держави або частини держав світу, а також 14 спостерігачів. Головним критерієм для вступу до організації вважають не ступінь володіння французькою мовою населення тієї чи іншої держави (хоча це вітається), а, швидше, культурні зв'язки з Францією, що склалися протягом десятиліть і навіть століть. Так, наприклад, Україна і країни Балтії є спостерігачами франкофонії, а Вірменія — асоціативним членом. У сучасному вигляді Франкофонія існує з 1970 р. Девізом організації служить французький вислів «Рівність, доповнення, солідарність» ().
Україна з 29 вересня 2006 року є спостерігачем у Міжнародній організації франкофонії, що було оформлено на Бухарестському саміті цієї організації.
Структура організації
Конференція Найвищим форумом МОФ є конференція (саміт) глав держав і урядів країн франкофонії. Саміт проходить один раз на два роки. За результатами обговорення питань економічного, політичного та культурного співробітництва приймаються Декларація та План дій. На час проведення саміту та у період до проведення наступного саміту в МОФ головує глава держави чи уряду країни-організатора.
Конференція міністрів франкофонії Створена 1991 року, забезпечує політичну наступність діяльності Організації між самітами. Очолює конференцію міністр закордонних справ країни-господаря саміту. Термін повноважень цього міністра триває протягом одного року до проведення саміту та одного року після його проведення.
Генеральний секретар Генеральний секретар МОФ, є головною розпорядчою особою Організації. Він має статус міжнародного чиновника. Головує у Постійній раді франкофонії та у Раді зі співробітництва. Крім того, до його повноважень відноситься керівництво поточною роботою секретаріату МОФ. Уперше ця посада запроваджена 1997 року на саміті МОФ у Ханої. Упродовж п'яти років її обіймав колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Галі (Єгипет). На 9-му саміті МОФ у Бейруті (у жовтні 2002 р.) Генеральним секретарем МОФ було обрано колишнього Президента Сенегалу Абду Діуфа (який був переобраний у вересні 2006 р. і у жовтні 2010 р.). З 5 січня 2015 до 2 січня 2019 року генеральним секретарем була колишня генерал-губернаторка Канади Мікаель Жан. Чинним генеральним секретарем з 3 січня 2019 року є колишня міністр закордонних справ Руанди .
Постійна рада Постійна рада франкофонії є постійним інституційним та політичним органом МОФ. Всі країни-члени МОФ призначають до Ради свого офіційного представника. Головним завданням Ради є підготовка та проведення самітів МОФ, забезпечення виконання рішень самітів і міністерських конференцій.
Рада зі співробітництва Рада зі співробітництва, до складу входять Адміністратор з питань багатостороннього співробітництва та представники «безпосередніх операторів» з окремих напрямів діяльності МОФ. Завданнями ради є розробка відповідних програми та забезпечення їх фінансування. Склад ради призначається Генеральним секретарем.
«Безпосередніми операторами» МОФ є: — Міжнародна асоціація мерів повністю або частково франкомовних столичних міст (розв'язують питання урбанізації та впорядкування міст);
Міжуніверситетське агентство франкофонії (до його компетенції належать питання вищої освіти та наукових досліджень) — мережа університетів, які є повністю або частково франкомовними. Ректорат агентства розташований в Монреалі, крім того, існує 9 регіональних бюро; Телевізійний міжнародний канал TV5. Діє у Франції з 1984 р., у Квебеку — з 1998 р., в Латинській Америці, Карибському басейні та Африці — з 1992, в Азії — з 1997, у США — з 1998 р.; Міжнародний університет французької мови для розвитку Африки (Університет Сенгора). Створений 1989 року в Александрії (Єгипет). Мета діяльності університету забезпечення підвищення кваліфікації кадрів вищої ланки африканських франкомовних країн у сферах адміністрації та управління, охорони довкілля, продовольства й охорони здоров'я, культури.
У межах МОФ функціонує Міжпарламентська асамблея франкофонії, створена 1967 року. До повноважень Асамблеї належать консультативні функції. Штаб-квартира МОФ розташована в Парижі. Організація має представництва при ООН (у Нью-Йорку та Женеві) та при ЄС (у Брюсселі).
Додаткові факти, статистика До франкофонії певним чином входить 75 держав і урядів (в тому числі 19 спостерігачів) на всіх заселених континентах землі. Тобто понад третя частина країн, які є членами ООН. Таким чином чисельність населення налічує понад 890 млн осіб або 13 % населення світу.
Франкомовне населення становить сьогодні 3 % населення планети, з яких 60 % — молодь віком до 30 років. У світі 85 млн — вивчають французьку мову як другу іноземну.
У Європі кількість франкомовного населення становить 44 %, в Африці — 46,3 %, Америці — 7,6 %, Азії — 1,8 %, Океанії — 0,3 %.
Французька мова є офіційною в 32 країнах світу.
5 % інформації, що поширюється через мережу Інтернет, є франкомовною (інші мови для прикладу — англійська — 45 %, німецька — 7 %, іспанська 4,5 %).
19 % обсягів світової торгівлі товарами здійснюють франкомовні країни.
У Європейському Союзі французька мова посідає друге місце за поширенням (19 %). На першому місці англійська — 41 %, на третьому німецька -10 %, на четвертому іспанська — 7 %.
Одним з п'яти головних операторів МОФ є телеканал TV5 MONDE, щотижнева аудиторія якого становить близько 210 мільйонів сімей з майже 200 країн і територій світу.
Парламентська Асамблея Франкофонії об'єднує 77 парламентів та міжпарламентських організацій світу.
Міжуніверситетське Агентство Франкофонії об'єднує 710 закладів вищої освіти та науково-дослідних установ 85 країн світу.
До Міжнародної Асоціації мерів франкофонних міст входять 184 міста з 37 країн світу. Стастичні дані за матеріалами сайту МЗС Україниhttps://archive.today/20121222201240/www.mfa.gov.ua/mfa/en/publication/content/52225.htm/
Члени франкофонії
Європа
Асоційовані члени:
У ролі спостерігача:
Америка
Заморські володіння Франції: Мартиніка Гваделупа Французька Гвіана Сен-П'єр і Мікелон
Африка
Чад
У ролі спостерігача:
Азія
У ролі спостерігача:
Океанія Вануату
Див. також Парламентська асамблея франкомовних країн Англосфера Нідерландська мовна спілка
Примітки
Література В. Манжола. Франкофонія //
Посилання
Organisation internationale de la francophonie Institut francophone des technologies de l'information et de la formation (INTIF) Centre de documentation de la Francophonie (CIFDI) Agence universitaire de la Francophonie (AUF) Institut de la francophonie Міжнародна організація франкофонії (МОФ)