Ра́йці (однина — райця чи раєць), ратмани ( — рада і — людина), також консулиZubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa. — Lwów, 1844. — 492 s. — S. 13. — члени виборної міщанами ради магістрату, яка відала дотриманням чинного законодавства, правил торгівлі, діяльністю ремісничих цехів, обороною міста (спорудженням фортифікацій, озброєнням), впорядкуванням і забудовою міста, закладенням міських шпиталів, шкіл, лазень, набуттям громадянства даного міста, успадкуванням майна (див. Магдебурзьке право).
Райців обирали з представників заможної верхівки міського населення. Але фактично в ряді міст їх призначав війт. У великих містах питаннями судочинства займались спеціально обрані лавники, що засідали під головуванням війта.
Інститут райців існував на теренах України, що входили до Польсько-Литовської держави. На теренах Московського царства самоврядування міст на основі магдебурзького права не було запроваджено. Після 1654 р. самоврядування зберігалося в багатьох містах, що перейшли під владу Московського царства.
Посади райців були скасовані через ліквідацію магістратів у Галичині та Буковині в середині 1780-х рр., а на українських землях у складі Російської імперії — за судовою реформою 1864 року.
Див. також Ратман Радця Консул
Примітки
Джерела та література Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Довідник з історії України. За редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993. Сас П. М. Райці //
Посилання Словопедія. Райця.