Ніщо — категорія, яка фіксує відсутність, небуття певної суті, або відсутність, заперечення буття взагалі, активний початок негації, негативності взагалі.
«Ніщо» предметне відноситься до сфери відносного небуття (яке може мати просторово-часову локалізацію), «ніщо». Безпредметне відноситься до сфери абсолютного небуття (яка нескінченна). У переносному сенсі, слово «ніщо» вживають як гіперболу применшення значення об'єкта або явища.
«Ніщо» у фізиці
У фізиці слід розділяти поняття вакууму, абсолютної порожнечі і абсолютного «ніщо». Вакуум — відсутність у просторі хоч би якоїсь речовини, і все ж у вакуумі можуть існувати різні поля. Якщо уявити, що в деякому просторі немає матерії та енергії (що практично неможливо) воно все одно буде залишатися місцем, куди можна помістити що завгодно. Тим не менше в фізиці є принцип суперпозиції, за яким одне поле, наприклад, гравітаційне поле матерії, накладається на інше поле, наприклад, порожнечі як простору з нульовим впливом, не залежних від розмірів цього простору (тобто завжди нульовим впливом).
Довести існування пустоти шляхом проведення експерименту неможливо. В іншому випадку те, що було б виявлено, не було б порожнечею, оскільки будь-яке спостереження пов'язано з матеріальною взаємодією, а порожнеча за визначенням нематеріальна. Спростувати існування порожнечі також неможливо, оскільки її неможливо побачити чи виміряти. Таким чином, гіпотеза про існування порожнечі не є ні верифіковною, ні спростовною, і за загальноприйнятими критеріями є ненауковою, хоча з позицій інших методів пізнання (наприклад, індуктивізму) може вважатися спроможною.
«Ніщо» — знаковий вираз, мовне подання того, що розуміється як відсутність не тільки матерії, але і простору, відсутність усього взагалі. «Ніщо» не існує, для нього немає позитивного визначення, це — символ, образ мислення, пов'язаний з ідеєю неіснування чого б то не було.
«Ніщо» у філософії Оскільки всяке суще є єдність двох аспектів — буття та суті, остільки «ніщо» як заперечення аспекту визначеності, сутності є одночасно і заперечення буття. Як чисте заперечення «ніщо» утримується тільки у мові. Все, що існує, має визначеність, і тому «ніщо» не існує, його немає, але ми здатні поставитися до будь-якої визначеності з боку заперечення і утримувати цю позицію.Енциклопедія «Історія філософії» — Метафізика відсутності Таким чином, «ніщо» в цьому світі існує завдяки нам, нашій здатності негації, як нігілізм є заперечення цінності світу.
Платон та неоплатоніки, Гегель та інші визнавали «ніщо» як ключову категорію онтології (як бог, буття, абсолют та інші), заперечуючи принцип із нічого ніщо не виникає ().
В іншому підході, висхідному до елейської школи давньогрецької філософії, «ніщо» походить з формального заперечення і визначається як формально-логічне поняття. Деякі філософи заявляють, що порожнеча можлива лише як поняття у свідомості людини: природа не терпить порожнечі () — Арістотель.
У рамках матеріалістичної філософії поняття «ніщо» не є філософською категорією, тому що подібна категорія суперечить постулатам про незнищенність матеріального світу.
«Ніщо» в релігії Згідно з християнською релігією з нічого і були створені і янголи і видимий Всесвіт (). У розширеному розумінні під «ніщо» іноді приймається: «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.» ().
Багато релігій (іслам, індуїзм, християнство) розглядають Бога як щось всюдисуще, що існує абсолютно скрізь; стверджується, що Бог пронизує все, що тільки є в просторі, і своєю силою утримує в бутті будь-яке тіло. Подібні міркування для пантеїстичних релігій (наприклад язичництва) обґрунтовують обожнювання всіх речей.
Бог створив світ «з (абсолютного) нічого», при цьому саме питання про існування чого-небудь поза Богом до створення світу в християнській традиції вважається абсурдним, оскільки час (до) і простір (поза) є формами існування світу. Абсолютне «ніщо», логічно розмірковуючи, не може бути пронизаним богом, інакше воно перестане бути «нічим», відповідно божественне всюдисущість на нього не поширюється. У деяких релігіях (наприклад індуїзмі) незбагненне одвічне «ніщо» зв'язується з абсолютом, що існував, «коли не було ні існуючого, ні неіснуючого».
«Ніщо» в математиці
Важливою віхою в історії арифметики був винахід числа та цифри нуль, який ототожнює ніщо серед цифр.
Порожня множина — множина, що не містить жодного елемента. Водночас порожня множина є підмножиною всіх множин, оскільки в будь-якій безлічі знайдеться місце порожнечі.
Використання нескінченно малих величин виявилося важливою віхою в розвитку математичного аналізу.
«Ніщо» в інформатиці
У програмуванні, «nothing» (в VB.Net), або «null» (в C, C #, Java тощо), використовують як ключове слово, яке представляє неініціалізовану змінну, вказівник, або посилання, що не відноситься до жодного об'єкта. Аналогічним чином, в SQL null є символічним поданням відсутності даних.
Більшість мов асемблера мають інструкцію «немає операції» NOP (часто з числовим значенням нуль) — команду, яка наказує нічого не робити.
В UNIX-подібних ОС існує спеціальний файл /dev/null, що являє собою «порожній апарат».
«Ніщо» в мові Ніщо — негативний займенник для неживих об'єктів. Може застосовуватися різними способами: Якщо у склянці нічого немає, значить у склянці порожнеча. (нічого немає: немає ніяких предметів) Ми зовсім нічого не робили на її уроках — тільки слухали нескінченні жарти та історії з життя. (нічого корисного) Знищити — звернути на ніщо. Нічого — «ніщо» в родовому відмінку, так само може означати заперечення проблем, то що все нормально. -Ну, що там у вас? -Та нічого. Живемо помаленьку. (нічого особливого не відбувається) Нікчемний, нікчема — малий, тлінний, нічого не значущий, безчесний.Словник російських синонімів і схожих за змістом виразів — нікчемний
Див. також Небуття Порожня множина Вакуум Нігілізм Чорний квадрат Великий вибух
Примітки
Література Т. Лютий. Ніщо //
Посилання