Небуття́ — відсутність, заперечення буття, не існування взагалі, не існуюча реальність, абсолютний початок усього сущого. Ніщо — спосіб існування небуття. За Демокрітом небуття знаходиться серед буття, наповнюючи і пронизуючи його. Солодуха Н. М. Розуміння онтологічного статусу небуття. Известия КГАСУ. 2006. № 1 (5). С. 127.
Небуття — онтологічна категорія, що є запереченням поняття «буття». Складність осмислення «небуття», зазначена у свій час ще Парменідом, полягає в наступному: в загальному сенсі, небуття — це відсутність, проте опис відсутності має спиратися на якісь ознаки, а наявність ознак, у свою чергу, обумовлює наявність об'єкта опису. Таким чином, виникає парадокс наявності відсутності.
Антична філософія
Елейська школа Парменід, родоначальник елейської філософської школи, вперше поставив проблему усвідомлення буття, проводить пряму відповідність між останнім і реальністю. Протиставляючи буття небуття, Парменід відмовляє небуття у самій можливості існування Асмус В. Ф. Антична філософія, с. 44.. Відповідно до вчення елейської школи, небуття не існує, внаслідок цього його не можливо помислити, описати раціонально Парменід, «Про природу», f.VI :
Атомісти Розвиток філософії атомістів, головним чином завдяки Демокріту і Левкіппу, приніс нове сприйняття поняття «небуття». Тут небуття розглядалося як «порожнеча» (ніщо), і за ним визнавалося право на існування в реальності. Знаменитий постулат Демокріта свідчив, що буття не реальніше, ніж небуття. Атомісти сприймали небуття як якийсь простір, протяжність.
Платон З розвитком діалектичної філософії Платона знову виникає питання про існування небуття. Оскільки діалектика Платона мала на увазі перехід об'єкта в своє інше (теза про єдність протилежностей), то, отже, буття має переходити в небуття Асмус У. Ф. Антична філософія, с. 194.. Таким чином було вироблено тезу про існування небуття, необхідність якого дорівнює необхідності існування самого буття.
Релігія
Християнство Християнство проповідує буття, (вічне життя), можливе тільки із самого початку. І завжди існував Бог, який завжди мав задум про світ і в певний момент вічності створив небуття (ніщо). З цього небуття Бог потім і створив усіх янголів і матеріальний ВсесвітБіблія, .
Сучасна наука Згідно з даними сучасної фізики, античне матеріалістично-атомістичне розуміння небуття як порожнього простору позбавлене сенсу, оскільки: Навіть абсолютний вакуум з неминучістю містить у собі скалярний полі або океан Хіггса; В силу квантової невизначеності неможливо з усією певністю постулювати наявність або відсутність частки в будь-якій області простору без проведення перевірки — якщо ж перевірка проводиться, то вона сама по собі робить простір не порожнім; Простір сам по собі є гравітаційним полем, яке має певні ознаки. Наприклад — кривизну. І схильний до квантових флуктуацій.
Таким чином, погляди сучасної фізики на небуття в матеріальному світі Всесвіту близькі до точки зору Парменіда: «небуття немає», хоча філософський погляд є ширшим, розглядаючи існування небуття і за межами спостережуваного Всесвіту.
Примітки
Література М. Булатов. Небуття // Чанишев А. М. Трактат про небуття // Питання філософії. № 10, 1990 Солодуха Н. М. Буття і небуття як граничні підстави світу // Питання філософії. № 6, 2001 (вказівник змісту) Солодуха Н. М. Розуміння онтологічного статусу небуття. Известия КГАСУ. 2006. № 1 (5).
Див. також Буття Ніщо Смерть