Екс-ан-Прова́нс () — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, департамент Буш-дю-Рон. Населення — .

Муніципалітет розташований на відстаніФізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів близько 640 км на південь від Парижа, 27 км на північ від Марселя.

Демографія

Розподіл населення за віком та статтю (2006):

Історія Античність В IV столітті до н. е.. Нижній Прованс був заселений кельто-лігурійськими племенами. Їхня столиця, Антремон, знаходилася на північ від сучасного Екс-ан-Провансу. У 123 році до н. е., у відповідь на заклик греків з колонії Массалія (сучасний Марсель), римський консул Секстій розбив лігурійців і зруйнував їхню столицю. На її місці він спорудив укріплений табір Аква Секстія () для захисту торгового шляху між Римом і Массалією. Влітку 102 року до н. е. римський полководець Гай Марій з армією у 30-40 тисяч воїнів розгромив біля Акв Секстієвих військо тевтонів, що чисельно переважало його загони.

Середньовіччя У IV столітті н. е. Екс стає столицею римської провінції Нарбон. У 477 році місто було захоплене вестготами. У наступному столітті Екс неодноразово захоплювався франками та ломбардами. У 731 році місто зайняли сарацини.

Екс-ан-Прованс досягає свого розквіту лише в XII столітті, за часів правління графів Провансу (родини Анжуйська і Барселонська). У XV столітті герцог Анжуйський, граф Провансу, номінальний король Сицилії, король Рене перетворив Екс на важливий культурний і університетський центр, влаштовував такі народні свята, як хода Тараска в Тарасконі, які тривали кілька днів і залучали сотні трубадурів. Він стояв біля витоків імпорту мускату. Одружився з Ізабеллою Лотаринзькою, потім з Жанною де Лаваль і в 1480 році помер у віці 72 років.

Жан де Жуанвіль згадує Екс-ан-Прованс у своїх Хроніках у зв'язку з відвідинами міста Святим Людовіком.

Нова історія У 1486 році після приєднання Провансу до Франції, Екс стає місцем перебування королівського намісника. В 1501 році Людовик XII заснував парламент Провансу, який проіснував аж до Французької Революції. Цей парламент був настільки мало популярний, що з'явилася приказка: «Парламент, Містраль та Дюранс - ось три біди Провансу».

У Ексі кілька разів зупинявся Людовик XIV; саме в Ексі Король-Сонце підписав мир з Принцом Конде.

Екс, крім того, є рідним містом знаменитого депутата від третього стану Оноре Габрієля Рікеті де Мірабо.

Сучасність

В Екс-ан-Провансі народився й провів велику частину свого життя Поль Сезанн (1839-1906). У колежі Бурбон зав'язалася дружба між Сезанном та Емілем Золя.

11 червня 1909 року землетрус силою 6,2 балів за шкалою Ріхтера забрав життя 46 чоловік і спричинив численні руйнування.

Сьогодні Екс-ан-Прованс — місто, в якому співіснують історичне минуле і технологічне майбутнє. Особливо яскраво це простежується у зв'язку з проєктом Міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER) у Кадараші та новим вокзалом TGV в Ексі.

Економіка

У 2010 році у муніципалітеті числилось 61603 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 131627,5 особи, медіана доходів виносила євро на одного особоспоживача Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС..

Сусідні муніципалітети

Галерея зображень

Видатні уродженці

Франсуа Гране (1775-1849), художник-реаліст, засновник художнього музею в місті Люк де Клап'є де Вовенарг (1715-1747) — французький філософ, письменник-мораліст. Емануель Унгаро (1933—2019) — модельєр, засновник будинку моди Emanuel Ungaro.

Посилання Офіційний сайт сайт Туристичне бюро муніципалітету Екс-ан-Прованс

Див. також Список муніципалітетів департаменту Буш-дю-Рон

Примітки