Гонса́ло Хера́рдо Ігуаї́н Сакарі́ас (, 10 грудня 1987, Брест, Франція) — аргентинський футболіст, центральний нападник. Виступав за збірну Аргентини.
Біографія Народився в сім'ї аргентинського професійного футболіста Хорхе Ігуаїна (нар. 8 червня 1957), який на той момент виступав на позиції захисника за французький клуб «Брест». Його батьки повернулися до Аргентини, коли синові виповнилося 10 місяців. Таким чином, Гонсало Ігуаїн є володарем французького паспорта, хоч і не говорить французькою. У 2006 році Ігуаїна запрошували до свого складу збірні Аргентини та Франції, але тоді Гонсало відмовив обом, взявши час на роздуми. Пізніше він вирішив приєднатися до збірної Аргентини. Старший брат Гонсало Федеріко Ігуаїн (нар. 25 жовтня 1984) також є професійним футболістом і має досвід виступів на позиції форварда за «Рівер Плейт» (разом з братом), «Індепендьєнте», турецький «Бешикташ».
Клубна кар'єра «Рівер Плейт» Почав кар'єру в аргентинському «Рівер Плейті». Дебютував за команду 29 травня 2005 року в матчі проти «Хімнасія і Есгріма», в якому його команду програла з рахунком 2:1.
«Реал Мадрид» В грудні 2006 року, за €20 млн був куплений мадридським «Реалом». Дебютував за мадридський «Реал» 11 січня 2007 в матчі проти «Бетіса». Перший матч в Ла-лізі зіграв відразу через три дні після гри проти «Бетіса», 14 січня проти «Реала Сарагоси». Перший гол за «Реал» забив 24 лютого в «мадридському дербі»(0-1) на Сантьяго Бернабеу.
«Наполі» 27 липня 2013, «Наполі» підписав контракт з футболістом за 40 мільйонів євро. У травні 2015 року пообіцяв завершити кар'єру, якщо його клуб не пройде український ФК «Дніпро» у півфіналі Ліги Європи. У результаті, за сумою обох матчів «Наполі» поступився 1-2, попередньо зігравши у нічию 1-1 на власному полі. Все ж таки гравець не виконав своєї обіцянки.
У сезоні 2015—2016 Гонсало став найкращим бомбардиром Італійської Серії А. Відмітившись 36 раз у воротах суперників, Ігуаїн встановив новий рекорд результативності в італійському чемпіонаті. Незважаючи на його подвиги, його клуб «Наполі» фінішував тільки другим, пропустивши вперед «Ювентус».
«Ювентус» 26 липня 2016 року з'явились чутки в ЗМІ, що Ігуаїн за 90 млн євро перейшов до лав «Ювентуса». На той момент вартість трансферу — 3-я за всю історію.
У складі «Ювентуса» відразу став ключовим нападником і свій перший сезон у Турині завершив з показником 32 забитих голи у 55 іграх в усіх турнірах, чим допоміг команді зробити «золотий дубль», вигравши чемпіонат і Кубок Італії. Наступного сезону «Ювентусу» знову не було рівних ані в Серії A, ані в Кубку Італії, щоправда цього разу бомбардирські здобутки аргентинського нападника були скромнішими — 23 забиті м'ячі у 50 матчах.
«Мілан» Влітку, через високу конкуренцію в «Юве», і прихід в команду Кріштіану Роналду, на правах оренди став гравцем «Мілану». Перша гра Ігуаїна за «Мілан» відбулася 25 серпня проти його колишнього клубу «Наполі» був надрезультативним (3:2), та самому нападнику не вдалося відзначитись результативними діями. Загалом за півроку оренди в «Мілані» зіграв 15 матчів в Серії А, і ще 5 в Лізі Європи, забив 8 голів(5 в Серії А, і 3 в Лізі Європи).
«Челсі» В січні 2019 змінив оренду з «Мілана» на «Челсі», однак за півроку повернувся до «Ювентуса», оскільки лондонський клуб відмовився від опції продовження орендної угоди.
Подальша кар'єра Повернувшись влітку 2019 року до «Ювентуса», знову отримував регулярну ігрову практику і протягом сезону відзначився 11-ма голами у 44 матчах в усіх турнірах.
17 вересня 2020 року залишив «Ювентус» за згодою сторін, а вже наступного дня на правах вільного агента уклав контракт з американським «Інтером» (Маямі), до якого місяцем раніше приєднався його колишній партнер по «Юве» Блез Матюїді.
Кар'єра у збірній Свого часу Французька футбольна федерація пропонувала Ігуаїну прийняти французьке громадянство і виступати за «триколірних», але Гонсало відмовився від пропозиції.
Проте, двері в збірну Аргентини довгий час для нього залишалися закритими. Альфіо Басіле шансів Ігуаїну не надавав, не бачив спочатку його в обоймі і Дієго Марадона. Нарешті в 2009 році Марадона викликав нападника і навіть поставив у стартовий склад відбіркового матчу проти Перу, в якому Гонсало відразу ж відзначився забитим голом. На початку 2010 року записав до свого рахунку єдиний переможни гол у ворота збірної Німеччини у товариському матчі, чим підтвердив обґрунтованість своїх амбіцій стати основним гравцем аргентинської збірної.
Не лише був включений до заявки аргентинців на чемпіонат світу 2010 року, але й розпочинав на полі у стартовому складі усі матчі команди на турнірі, крім заключної гри групового етапу проти Греції, на момент якої Аргентина вже вирішила завдання виходу з групи і в якій тренерський штаб дав можливість відпочити гравцяв основного складу. На своєму дебютному мундіалі Ігуаїн відзначився чотирма голами, включаючи три голи у ворота Південної Кореї на груповому етапі (єдиний хет-трик тогорічної світової першості). Утім не зміг проявити свої бомбардирські якості у чвертьфінальній грі проти збірної Німеччини, в якій південноамериканці зазнали нищівної поразки 0:4 і завершили боротьбу на турнірі.
На наступному чемпіонаті світу, що відбувався 2014 року в Бразилії, аргентинці виступили краще, зустрівшись зі своїми кривдниками чотирирічної давнини, німцями, лише у фінальній грі, мінімальну перемогу в якій європейська команда змогла здобути лише у додатковий час. На цьому турнірі Ігуаїн взяв участь у всіх сімох іграх Аргентини, проте його гольовий здобуток був скромнішим — лише один гол у чвертьфіналі проти збірної Бельгії, щоправда він виявився єдиним у грі і забезпечив команді Ігуаїна просування далі турнірною сіткою.
Згодом був основним гравцем збірної на Кубках Америки у 2015 і 2016, на обох турнірах аргентинці сягнули фіналів, в яких обидва рази зазнали прикрих поразок від збірної Чилі у серіях післяматчевих пенальті після нульових нічиїх в основний і додатковий час.
У травні 2018 року був включений до заявки збірної на свою третю світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, де взяв участь у всіх трьох матчах групового етапу, а аргентинці вибули з боротьби, поступившись у першому ж раунді плей-оф майбутнім переможцям змагання французам. Після завершення мундіалю за національну команду більше не грав, а навесні 2019 року офіційно оголосив про завершення виступів у її складі.
Статистика виступів Статистика клубних виступів
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2004–05 «Рівер Плейт» ПД 4 0 - - - КЛ 0 0 - - - 4 0 2005–06 ПД 14 5 - - - КЛ 4 2 - - - 18 7 2006-січ. 2007 ПД 17 8 - - - ПК 2 0 - - - 19 8 Усього за «Рівер Плейт» 35 13 - - 6 2 - - 41 15 січ.-черв. 2007 «Реал Мадрид» ПД 19 2 КІ 2 0 ЛЧ 2 0 - - - 23 2 2007–08 ПД 25 8 КІ 4 1 ЛЧ 5 0 СІ 0 0 34 9 2008–09 ПД 34 22 КІ 2 1 ЛЧ 7 0 СІ 1 1 44 24 2009–10 ПД 32 27 КІ 1 0 ЛЧ 7 2 - - - 40 29 2010–11 ПД 17 10 КІ 2 1 ЛЧ 6 2 - - - 25 13 2011–12 ПД 35 22 КІ 5 1 ЛЧ 12 3 СІ 2 0 54 26 2012–13 ПД 28 16 КІ 5 0 ЛЧ 9 1 СІ 2 1 44 18 Усього за «Реал Мадрид» 190 107 21 4 48 8 5 2 264 121 2013–14 «Наполі» A 32 17 КІ 5 2 ЛЧ+ЛЄ 5+4 4+1 - - - 46 24 2014–15 A 37 18 КІ 4 1 ЛЧ+ЛЄ 2У плей-оф.+14 1+7 СІ 1 2 58 29 2015–16 A 35 36 КІ 2 0 ЛЄ 5 2 - - - 42 38 Усього за «Наполі» 104 71 11 3 30 15 1 2 146 91 2016–17 «Ювентус» A 38 24 КІ 4 3 ЛЧ 12 5 СІ 1 0 55 32 2017–18 A 35 16 КІ 4 2 ЛЧ 10 5 СІ 1 0 50 232018-січ. 2019 «Мілан»A 15 6 КІ 1 0 ЛЄ 5 2 СІ 1 0 22 8січ.-черв. 2019 «Челсі» ПЛ 14 5 КА+КЛ 2+1 0 ЛЄ 1 0 СА 0 0 18 52019–20 «Ювентус» A 32 8 КІ 3 1 ЛЧ 8 2 СІ 1 0 44 11Усього за «Ювентус» 105 48 11 6 30 12 3 0 149 66 2020 «Інтер» (Маямі) MLS 9 1 ВКСША - - - - - - - - 9 1Усього за кар'єру 472 251 47 13 120 39 10 4 650 307
Статистика виступів за збірну
Досягнення Клубні «Реал Мадрид» Чемпіон Іспанії: 2006-07, 2007-08, 2011-12 Володар кубка Іспанії: 2010-11 Володар Суперкубка Іспанії: 2008, 2012
«Наполі» Володар Кубка Італії: 2014 Володар Суперкубка Італії: 2014.
«Ювентус» Чемпіон Італії: 2016–17, 2017–18, 2019–20 Володар Кубка Італії: 2016-17, 2017-18
«Челсі» Переможець Ліги Європи УЄФА: 2018–19
Збірні Віце-чемпіон світу: 2014 Срібний призер Кубка Америки: 2015, 2016 Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017
Примітки
Посилання
Президент Наполі: У трансфері Ігуаїна і є сенс зради і невдячності . Профіль гравця на сайті ESPN
Фан-сайт Ігуаїна