Орло́в Володи́мир Олексі́йович§ 144. Слов'янські прізвища та імена. Український правопис, 2019 (; 25 серпня 1953, Полоцьк) — білоруський історик, есеїст, поет, віцепрезидент Білоруського ПЕН-клубу.
Біографія 1975 року закінчив історичний факультет Білоруського державного університету, після чого працював викладачем історії у Новополоцьку (1975—1976), кореспондентом, заступником редактора міської газети «Хімік» (1976—1988). У 1988—97 роках був редактором видавництва «Мастацкая літаратура». З 1986 року є членом ради Союзу Білоруських Письменників. Також входить до редколегій часописів «Спадчына», «Калосьсе», «Крыніца». З 1988 року є членом БНФ, 1989 року вийшов із КПРС. З 1992 року його двічі обирали до Сойму БНФ.
Живе в Мінську. Греко-католик. Одружений, діти — Роман (учасник гурту J:МОРС) та Богдан.
Творчість Вперше його вірші з'явилися у студентських самвидавних часописах «Блакітны ліхтар» (Новополоцьк, 1973), «Мілавіца» (Мінськ, 1976). Втім Арлов став відомим завдяки прозовим творам, зокрема історичної тематики. На сьогодні є автором 20 книг прози, поезії, історичних нарисів. Його твори було перекладено більш як 20 мовами (зокрема українською, польською, литовською, естонською, румунською, латиською, грузинською, чеською та словацькою)
Автор сценаріїв науково-документальних фільмів «Євросинія Полоцька» (Ефрасіньня Полацкая), «Полоцькі лабіринти» (Полацкія лабірынты), «Симеон Полоцький» (Сімяон Полацкі)
Напередодні 90-ї річниці БНР вийшов документальний фільм «Дзень Волі» режисерів Юрія Хащавацького та Олега Дашкевича та письменника Володимира Орлова.
Бібліографія Добры дзень, мая Шыпшына: Апавяданні, аповесьць. — Менск: Маст. літ., 1986.— 191 с (сэрыя «Першая кніга празаіка»). Дзень, калі ўпала страла: Аповесці і апавяданні. — Менск: Маст. літ., 1988. — 233 с. Асветніца з роду Ўсяслава: Эўфрасіня Полацкая. — Менск: Навука і тэхніка, 1989.— 53 с, л. іл. (сэрыя «Нашы славутыя землякі»). ISBN 5-343-00602-7. Пакуль не згасла свечка. — Москва, 1990. Пока не погасла свеча: Повести и рассказы. Москва: Молодая гвардия, 1990.— 302 с. Там, за дзвярыма: Вершы ў прозе. — Менск: Маст. літ., 1991. — 94 с. Прысуд выканаў невядомы. (пра рэвалюцыянера Ігната Грынявіцкага) — Менск: Навука і тэхніка, 1992.— 52 с, іл.(сэрыя «Нашыя славутыя землякі»). ISBN 5-343-00883-6. «Цалкам сакрэтна», альбо Адзін дзень у трох іпастасях. Літаратурна-публіцыстычныя артыкулы. Эсэ. — Менск, 1992. — 80 с. Эўфрасіня Полацкая. — Менск, Маст. літ. 1992. — 220 с, іл. (сэрыя «Святыя зямлі Беларускай»). ISBN 5-340-01238-7, 2000. Рандэву на манеўрах: Аповесць, апавяданні. — Менск: Маст. літ., 1992.— 271 с. ISBN 5-340-00984-X. Міласьць князя Гераніма: Аповесці. Апавяданні. — Менск: Юнацтва. 1993.— 272 с. (сэрыя «Школьная бібліятэка»). Мой радавод да пятага калена. Эсэ. — Менск: ВЦ «Бацькаўшчына», 1993.— 184 с. ISBN 985-6026-02-4. Пяць мужчын у леснічоўцы: Аповесці, апавяданні, эсэ. — Менск: Маст. літ., 1994.— 366 с (сэрыя «Зь вякоў мінулых»). ISBN 5-340-01379-0. Таямніцы полацкай гісторыі. — Менск, 1994, 2000, 2002. Тайны полоцкой истории. Менск: Беларусь, 1995.— 478 с.: ил. ISBN 985-01-0067-2. Фаўна сноў: Вершы. — Менск: Маст. літ., 1995. — 95 с. Адкуль наш род. — Менск, 1996; Вільня: Наша Будучыня, 2000,2003. Божая кароўка зь Пятай авэню. — Менск: Наша Ніва, 1998. — 186 с. Жыватворны сымбаль Бацькаўшчыны. Гісторыя Крыжа святой Эўфрасіні Полацкай./ Уклад. У.Арлоў. — Менск: «Асар», 1998. Рэквіем для бензапілы: Аповесці, апавяданні. Менск: Маст. літ., 1998.— 240 с. Requiem dla piły motorowej, przeł. Czesław Seniuch — Białystok: Związek Białoruski w RP, 2000. Związek Białoruski w RP. Реквієм для бензопилки: Оповідання та повість. Пер. з білорус. Олександра Ірванця. К.: Факт, 2005.- 272 с (Сэрыя «Exceptis excipiendis»). ISBN 966-359-037-8. Сны імператара: Апавяданні, аповесці, эсэ. — Менск: Маст. літ., 2001—383 с. (сэрыя «Беларуская проза 20 стагодзьдзя»). ISBN 985-02-0500-8. Уладзімір Арлоў, Генадзь Сагановіч. Дзесяць стагодзьдзяў беларускай гісторыі (862—1818): Падзеі. Даты, Ілюстрацыі. — Вільня: Наша Будучыня, 2001,2002. (2001). Арлоў У., Герасімовіч З. Краіна Беларусь. Ілюстраваная гісторыя. — Martin, Slovakia, 2003.— 320 с, іл. Адкусі галаву вароне. Эсэ. — Менск: «Наша Ніва» (Бібліятэка «Vostraja Brama», 7). 2003.— 176 с ISBN 9955-437-17-0. Ордэн Белай Мышы. Аповесці. Апавяданні. — Менск: Маст. літ., 2003.— 301 с. Каханак яе вялікасьці. Гістарычныя апавяданні. Эсэ. — Менск, 2004. Kochanek jej wysokości. Tłumacz: Jan Maksymiuk — Wrocław, 2006. Kolegium Europy Wschodniej (Seria «Biblioteka Białoruska»). ISBN 83-89185-13-X Час чумы. Гістарычныя аповесці, апавяданні. — Менск: I.П. Логвінаў, 2005.— 208 с ISBN 985-6701-76-7. Сланы Ганібала. Выбраныя эсэ. — Менск: I.П. Логвінаў, 2005.— 396 с ISBN 985-6701-79-1. Паром празь Ля-Манш. Вершы. Менск: Логвінаў, 2006.— 156 с ISBN 985-6800-13-4.
Українські переклади Реквієм для бензопилки / Переклад з білоруської Олександра Ірванця. — Львів: Факт, 2005. — 272 ст. Краєвид з ментоловим ароматом / Переклад з білоруської Олександра Ірванця. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — 280 ст.
Нагороди 1986 — премія Ленінського комсомолу Білорусі 1991 — медаль Франциска Скорини («за внесок у опрацювання теми історичного минулого Білорусі в літературі») 1993 — видавнича премія імені Уладзіміра Караткєвіча 1996 — літературна премія імені Францішека Багушевіча Білоруського ПЕН-центру 1998 — Премія Товариства вільних літераторів Гліняны Вялес за збірку есеїв «Сонечко з П'ятої авеню» («Божая кароўка зь Пятай авэню») 2010 — «Європейський поет свободи» за книгу віршів «Пором через Ла-Манш» («Паром праз Ла-Манш»)
Примітки
Посилання Офіційний сайт Уладзімєра Арлова Твори на сайті «Беларуская палічка» Арлов читає свої вірші Класик, який не їздить на велосипеді: 7 фактів про Уладзімєра Арлова // Читомо