Послання до ефесян — один з листів апостола Павла, який увійшов до Нового заповіту. Адресоване жителям міста Ефесу, де апостол Павло проповідував під час своєї другої подорожі (, ), а під час третьої подорожі зупинився в цьому місті на три роки, однак вимушений був покинути його через заворушення, підняте золотарем Дмитром (, ). Послання до ефесян написане під час ув'язнення Павла в Римі в 62 — 63 роках.
Головні ідеї послання апостола — єдність Церкви, в якій повинні бути братами елліни й юдеї, всі люди, незалежно від їхніх достоїнств і талантів. В останніх двох розділах апостол нагадує обов'язки християн відносно суспільства й один до одного.
Структура Привітання (-) Благословення у Христі (-) Спасіння благодаттю (-) Єдність Церкви; погани й юдеї (-) Таємниця домобудівництва Бога () Єдність віри () Обов'язки християн (-) Обов'язки подружжя (-) Обов'язки дітей та батьків (-) Обов'язки рабів і панів (-) Всеозброєння Боже (-) Висновок (-)
Див. також Послання апостола Павла
Посилання
Переклад О.Гижі Послання до ефесян в різних українських перекладах Д. Гатрі. Введення в Новий Заповіт. Гл.13