Сергі́й Олексі́йович Григо́р'єв (5 липня 1910, Луганськ — 9 квітня 1988, Київ) — український радянський художник і педагог; професор з 1947 року, член-кореспондент з 1953 року і дійсний член з 1958 року Академії мистецтв СРСР; член Об'єднання молодих митців України та Спілки радянських художників України. Чоловік Любові Григор'євої, батько Галини та Майї Григор'євих, дід Івана Григор'єва й Ольги Гуцу.

Біографія Народився року у місті Луганську в багатодітній сім'ї залізничного сторожа, де був одинадцятою дитиною. У 1922—1926 роках навчався у Запорізькій художньо-промисловій школі; у 1926—1927 роках відвідував ВХУТЕМАС у Москві; у 1928—1932 роках навчався в Київському художньому інституті. Його вчителями були В. Невський, М. Кузнецов, Михайло Купріянов, Лев Бруні, Володимир Фаворський, Фотій Красицький, Костянтин Єлева, Володимир Денисов, Євген Сагайдачний, Федір Кричевський. Дипломна робота — ескізи до фрески «Від перемоги до перемоги».

Після інституту працював у плакатній майстерні харківського видавництва «Література і мистецтво». У 1932—1933 роках викладав на кафедрі рисунку Харківського художнього інституту; з 1934 року — доцент кафедри рисунку Київського художнього інституту.

З березня 1940 року по квітень 1946 року служив у Червоній армії. Проходив військову службу в інтендантській службі, мав військове звання лейтенантаГригорьев Сергей Алексеевич / Память народа. . Член ВКП(б) з 1941 року.

З 1947 року — професор, з 1950 року — керівник майстерні жанрового живопису Київського художнього інституту. У 1951—1955 роках — ректор Київського художнього інституту. В 1958 році очолив творчі майстерні Академії мистецтв УРСР, якими керував до кінця життя.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Помер у Києві 9 квітня 1988 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість Працював у галузях станкового живопису (створював портрети, пейзажі, жанрові полотна), станкової графіки, плаката. Спершу був під впливом імпресіонізму, пізніше у жанрових полотнах виявив себе представником реалізму, хоч і зазнав тиску догм соцреалізму. Серед перших робіт:

«Купальниці» (1933); «Оборона Кічкаса» (1937); «Учбовий комбінат» (1937); панно «Фізкультурники» (1937); «Діти на пляжі» (1937, Національний художній музей України); «У Каневі» (1937); панно «Свято молоді» (1938); «У червоноармійських таборах» (1938); «Хлопці і Дніпро» (1939); портрети «Баяніст» (1937); «Комсомольська сім'я» (1939); «Портрет Максима Горького» (1939); «Портрет дівчини» («Художник Діна Фруміна»; 1939, Національний художній музей України). </div> В повоєнні роки написав:

«Мій знайомий» (1946); «Вечірні промені» (1946); «Григорій Меліхов» (1947); «На зборах» (1947, Харківський художній музей); «Юні натуралісти» (1948, Національний художній музей України)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 56.; «У рідній сім'ї» (1948, Центральний музей Збройних Сил); «Воротар» (1949, Третьяковська галерея); «Прийом до комсомолу» (1949, Національний художній музей України; повтор 1954 року — Національна художня галерея Болгарії); «Батьківські збори»; «Обговорення двійки» (1950, Третьяковська галерея); (1953, Третьяковська галерея); «Хлопчик з характером» (1956, Херсонський художній музей); «Піонерський галстук» (1957, Алупкинський палац-музей); «За книгою» (1958, Миколаївський художній музей); «В ім'я життя» (1959, Національна художня галерея Болгарії); «За Батьківщину» (1959, Національна художня галерея Болгарії); «Батьківські збори» (1960); «Перші слова» (1961); «Дівчата» (1966); «Діти за книгою» (1969); «Мати» (1969, Національний художній музей України); «Діти» (1970, Дирекці художніх виставок України); «Оля» (1972); «В озерному краї» (1974, Запорізький обласний художній музей); «Цікава книга» (1974); «Мирна земля» (1975, Національний художній музей України); «Осінь у Кончі-Заспі» (1976); «Конча-Заспа» (1976); «Сестра і брат» (1985). </div> Написав портрети: маршала Радянського Союзу Івана Конєва (1947; Національний художній музей України); художників Сергія Отрощенка (1957), Тетяни Голембієвської (1960, Горлівський художній музей); письменників — Андрія Головка (1966), Петра Панча (1967), Андрія Малишка (1967), Павла Усенка (1969), Миколи Бажана (1976). Виконав також низку графічних робіт: плакати на індустріальні теми (1930-ті); «В дитячій музичній школі» (1945, папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 79.; «Зима» (папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України); «Молодиця» (1946, акварель; Національний музей у Львові); «Портрет Героя Соціалістичної Праці Паші Ангеліної» (1946, акварель; Національний художній музей України); «Пейзаж» (1946, акварель; Національний художній музей України); «Майбутня чемпіонка» (1957, гуаш); «На хрещатику» (1964, олівець); «Туалет кукли» (1965, пастель); «Валя Захарчук» (1965, олівець); Брав участь у всеукраїнських виставках з 1935 року, всесоюзних з 1937 року, зарубіжних з 1933 року (Польська Республіка, 1933; Німецька Демократична Республіка, 1949; Сирія, 1955). Персональні виставки відбулися у Києві у 1940 і 1973 роках.

Відзнаки Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медаллю «За перемогу над Німеччиною»; Лауреат Сталінських премій: 1950 року — за картини , «Прийом до комсомолу»; 1951 року — за картину «Обговорення двійки». почесні звання Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1948 року; Народний художник УРСР з 1951 року; Народний художник СРСР з 1974 року;

У мистецтві В журналі «Перець» № 16 за 1984 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений митцю.

Учні

Баринова-Кулеба Віра Іванівна; Барський Вілен Ісаакович; Безуглий Данило Іванович; Бєглий Олександр Федорович; Бєльський Михайло Гаврилович; Білан Петро Ілліч; Біляк Володимир Йосипович; Болдирєв Володимир Степанович; Вайнштейн Михайло Ісакович; Водоп'янова Клавдія Пантелеймонівна; Волковинська Зінаїда Володимирівна; Галчанський Сергій Дмитрович; Голембієвська Тетяна Миколаївна; Гордієць Євген Якович; Григор'єв Ігор Павлович; Григор'єва Галина Сергіївна; Григор'єва Майя Сергіївна; Гурін Василь Іванович; Гуторов Іван Федорович; Деряжний Федір Іванович; Джолос Любов Іванівна; Дроздова Олена Сергіївна; Дубовик Олександр Михайлович; Животков Олег Олександрович; Журавель Володимир Кузьмич; Зарецький Віктор Іванович; Заруба Костянтин Васильович; Заруба Наталія Іванівна; Захарчук Валентина Олексіївна; Захарчук Олексій Миколайович; Капітан Леонід Олексійович; Керімова Олена Олександрівна; Кержнер Олександр Хацкельович; Кириченко Іван Васильович; Киянченко Дмитро Георгійович; Климонов Володимир Тимофійович; Кокін Михайло Олександрович; Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна; Кривенко Володимир Михайлович; Кружков Ілля Маркович; Куцевич Валентина Володимирівна; Куценко Павло Якович; Левич Яким Давидович; Лерман Зоя Наумівна; Лимарєв Анатолій Григорович; Лисенко Іван Семенович; Лисенко Сергій Миколайович; Лисенко-Ткачук Ірина Василівна; Лопухов Олександр Михайлович; Лубенський В'ячеслав Іванович; Луцкевич Юрій Павлович; Любчик Василь Олексійович; Макогон Ігор Іванович; Малишевський Юрій Іванович; Марченко Ніна Яківна; Меліхов Георгій Степанович; Міщенко Порфирій Матвійович; Небожатко Геннадій Абрамович; Недошовенко Тамара Федорівна; Недошовенко Федір Іванович; Нестеренко Микола Васильович; Нечипоренко Генріх Вікторович; Одайник Вадим Іванович; Одайник Сергій Вадимович; Одайник-Самойленко Зоя Олександрівна; Ольшанський Володимир Архипович; Орябинський Олексій Максимович; Павловська Олександра Георгіївна; Павлюк Георгій Миколайович; Пєтухов Василь Опанасович; Пікалов Микола Лаврентійович; Пономарьова Лідія Зіновіївна; Рябов Віталій Федорович; Ряснянський Михайло Олексійович; Скрябін Петро Дмитрович; Смирнов Валентин Сергійович; Согоян Віра Согомонівна; Соловйов Євген Степанович; Солодовников Олексій Павлович; Сороколєтов Гаврило Володимирович; Старосельська Тетяна Миколаївна; Стороженко Микола Андрійович; Тихий Іван Антонович; Толкачова Анель Зіновіївна; Фільберт Олександр Олександрович; Ходченко Лев Павлович; Холоменюк Іван Олександрович; Чегодар Василь Дмитрович; Чеканюк Вілен Андрійович; Шпонько Григорій Андрійович; Щербатенко Юрій Володимирович; Яблуновський Петро Антонович; Ягодкін Генрі Миколайович; Ятченко Юлій Миколайович. </div>

Примітки

Література

Григор'єв Сергій Олексійович // ; Григор'єв Сергій Олексійович // ; Григор'єв Сергій Олексійович // ;

Григор'єв Сергій Олексійович // ; Григор'єви // ;