Сурхандар'ї́нська о́бласть () — найпівденніша область (вілоят) Узбекистану. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном та Афганістаном. Адміністративний центр — місто Термез.
Географія Центральна і південна частини області є рівнинними. На півночі розташований Гіссарський хребет, на заході і північному заході розташовані його відроги - гори (4425 м) і (3139 м), на Сході розташовується хребет Бабатаї (до 2290 м ), на півдні - долина річки Амудар'ї.
Клімат - від сухого пустельного на півдні, до субтропічного на півночі (нп. ). Середня температура січня становить +3 °, липня +30 ° С. На рівнинах кількість опадів коливається від 130 мм до 360 мм на рік, в передгірських районах - від 440 мм до 620 мм.
Є запаси нафти, газу, вугілля, солі, гіпс а й інших корисних копалин.
Населення Населення (2005) налічує близько 1 676 тис. осіб. Етнічний склад у Сурхандарьо виражений представниками різних національностей, в тому числі узбеки, таджики, росіяни, татари, корейці, афганці, та інші . У Сурхандар'їнській області проживають таджики чотирьох різних кланів: Панджобські (Панжобі), Дарбандські (Дарбанді), Сайробські (Сайробі) і Байсунські (Бойсуні).
Економіка Основу економіки області складає агропромисловий комплекс. Вирощуються тонковолокнисті сорти бавовнику.
Діють 26 великих промислових підприємств. Провідними галузями промисловості Сурхандар'їнської області є легка і харчова промисловість. Значне місце займає гірничодобувна промисловість: близько Хаудага, Учкизила, Ляльмікара і Кокайди діють нафтові і газові промисли.
Адміністративний поділ Область розділена на 13 адміністративних районів (туманів): Алтинсайський — сел. Карлук Ангорський — сел. Ангор Байсунський — м. Байсун Денауський — м. Денау Джаркурганський — м. Джаркурган Кизирикський — сел. Сарик — м. Музрабатський — сел. Халкабад Саріасійський — сел. Саріасія Термезський — сел. Учкизил Узунський — сел. Узун Шерабадський — м. Шерабад Шурчинський — м. Шурчі
Міста Байсун Денау Джаркурган
Термез Шаргунь Шерабад Шурчі
Керівництво Сурхандар'їнської області Голови облвиконкому Кадиров Абді (194.3 — 1945) Ашуров Умар (1945 — 194.8) Артиков Раббім Зіяйович (194.9 — 1950) Бердиєв Аллаберди (1950 — 1954) Якубджанов Касимджан (1957 — 1959) Таїров Абдулхай (січень 1960 — 1960) Гулямов Манап (1960 — 1961) Усманов Саїдмахмуд Ногманович (1961 — 1962) Умаров Мансур (196.3 — 1970) Карімов Абдувахід Карімович (1970 — 1974) Насреддінов Гафур (1974 — 1978) Турапов Нармумін (1978 — лютий 1984) Ергашев Рузі Саманович (1984 — 1987) Бердиєв Хакім Ешбайович (1987 — грудень 1989) Менглієв Тілла (грудень 1989 — 1991)
Голови обласної ради народних депутатів Бердиєв Хакім Ешбайович (березень 1990 — лютий 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану Саїдов Маджит (1943 — 1945) Джурабаєв Мурат Надирович (1945 — 1952) Хакімов Аріф (1952 — липень 1961) Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович (липень 1961 — грудень 1962) Шамсудінов Фахредін Шамсудінович (грудень 1962 — квітень 1965) Мурадов Нуритдін Мурадович (квітень 1965 — 16 серпня 1974) Карімов Абдувахід Карімович (1974 — лютий 1977) Карімов Абдухалік Карімович (лютий 1977 — 3 серпня 1985) Мамарасулов Саліджан (3 серпня 1985 — 2 грудня 1989) Бердиєв Хакім Ешбайович (2 грудня 1989 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори) Бердиєв Хакім Ешбайович (24 лютого 1992 — 15 квітня 1993) Норалієв Джура Норалійович (15 квітня 1993 — 24 березня 2000) Алімджанов Бахтіяр Мамажонович (2000 — 2001) Кодіров Ташмірзо Уракович (21 лютого 2001 — 1 червня 2004) Ешмуратов Абдулхакім Хушбокович (1 червня 2004 — 25 березня 2008) Джураєв Турапжон Ікрамович (25 березня 2008 — грудень 2011) Чорієв Нормумін Аманович (в.о. грудень 2011 — 15 червня 2012, 15 червня 2012 — 19 грудня 2013) Мамараїмов Тожимурод Нормуродович (8 січня 2015 — 16 грудня 2016) Турдимов Еркінжон Окбутайович (16 грудня 2016 — липень 2018) Пулатов Баходір Бахтіярович (в.о. 12 липня 2018 — 1 квітня 2019) Боболов Тура Абдійович (в.о. з 1 квітня 2019 — )
Посилання Хокіміят Сурхандар'їнської області