Подо́льськ () — місто, центр Подольського міського округу Московської області, Росія. Великий промисловий і культурний центр Московської області.
Етимологія В основі назви апелятив — подол — «схил гори, пагорбу, височини» або «місце під горою, пагорбом, височиною», зазвичай біля річки. У східних слов'ян поділ (і посад) — це місце проживання міського населення на відміну від вишгороду — місця перебування знаті і князів. Подоли були в багатьох давньоруських містах, зокрема і в Москві. Попередні назви Подольська — село Подол-Пахра та Подол, тобто поселення, розташоване під височиною біля річки (річка Пахра). Топоніми від апелятива «поділ» відомі в західних та південних слов'ян.Топонимический словарь центральной России. — М: Армада-пресс, 2002. ISBN 5-309-00257-X
Згідно з місцевою легендою, місто отримало свою назву через те, що, проїжджаючи через село, імператриця Катерина II випадково намочила поділ своєї сукні. Від цього і пішла назва Подол, а потім Подольськ.
Географія Подольськ розташований на Москворецько-Окській рівнині, у центрі Східноєвропейської рівнини, на берегах річки Пахри (правої притоки річки Москви). Місто розташоване на південь від столиці, за 36 км від центру Москви і за 15 км від МКАД, на автомагістралі і залізничній лінії Москва — Сімферополь. Займає площу 4005,6 гектарів. Більша частина Подольська розташована на правому березі Пахри і на захід від залізничної магістралі.
Найближчі міста Північний захід: Москва Північ: Москва Північний схід: Видне Захід: Москва Схід: Домодідово Південний захід Наро-Фоминськ Південь: Чехов Південний схід: Міхнево Геологічна будова території, на якій розташований Подольськ, аналогічна будові Східноєвропейської рівнини: вона рівнинна, але в той же час не плоска, з перепадом висот. Місто розташоване на території Москворецько-Окської фізико-географічної провінції підзони мішаних лісів лісової зони з переважанням ландшафтів моренних і воднольодовикових рівнин. Ґрунти — алювіальні, сірі лісові. На території міста знаходяться поклади доломітизованого вапняка, відомого як «подольський мармур». Але його видобування в наш час не ведеться.
Клімат — помірно континентальний з відносно м'якою зимою, частими відлигами і теплим вологим літом. Часте проходження циклонів з Атлантики і деколи з Середземноморря обумовлює збільшення хмарності. Середньосічнева температура становить близько −10,6 °C, середньолипнева — +17,4 °C. Середня тривалість безморозного періоду — близько 130 днів. Середньорічна кількість опадів — 550 мм з коливаннями в окремі роки від 390 до 850 мм. Максимум опадів (390 мм) випадає літом, мінімум (160 мм) — зимою.
Місто Подольськ, як і вся Московська область, перебуває в часовому поясі, який позначають за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK/MSD). Зміщення відносно UTC становить +3:00. Московський час відрізняється від поясного часу на одну годину, бо на території Росії діє декретний час.
Загалом Подольськ характеризується невисоким рівнем забруднення атмосферного повітря. Згідно з проведеними аналізами, рівень його забруднення в місті здебільшого варіюється від підвищеного до пониженого. При цьому показники залежать від пори року, а також метеоумов. Але на початку XXI століття стан погіршується, і основними забруднювачами є численні промислові підприємства й автомобільний транспорт, загальна кількість якого щорічно збільшується на 10—15 тисяч машин. Максимальне навантаження на повітряне середовище припадає на північний схід і схід міста (тобто на промислову зону), а також Центральний район.
В Подольську є велика кількість паркових насаджень. В Парковому мікрорайоні Подольська знаходиться Міський парк культури та відпочинку ім. В. Талаліхіна, на території якого розташовані атракціони (в тому числі, оглядове колесо), дитячі майданчики, кафе, Зелена естрада (на якій у вересні 1987 року пройшов перший в СРСР рок-фестиваль). В останні роки в ньому проведена реконструкція з благоустрою території. Крім цього, у місті є багато скверів та лісопарків: Катерининський сквер біля школи № 3, сквер Перемоги, сквер вулицями Комсомольською та Великою Зельоновською, лісопарки «Дубки», «Ялиночки», «Березки» та інші. До території Подольська також примикають значні лісопаркові масиви.
Населення
Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення Подольська становила 179,4 тис. людей, що робило його третім за чисельністю населення містом Московської області після Балашихи і Хімок (за даними міграційної служби міста в 2006 році в Подольську проживало, з обліком тимчасових мігрантів, понад 230 тис. людей), з них: 24,6 тис. дітей дошкільного і шкільного віку (в тому числі 12,7 тис. хлопчиків і 11,9 тис. дівчаток); 54,4 тис. пенсіонерів (в тому числі 19 тис. працюючих). 1 січня 2008 року чисельність населення Подольська становила 180 тисяч осіб: вперше за останні 17 років в 2007 році в місті спостерігається приріст населення (він становив 580 людей). До 1 січня 2009 року чисельність населення Подольська зросла до 182 431 людини. В економіці міста зайнято близько 82 тис. людей. Багато жителів міста кожен день їздять в Москву на роботу, утворюючи маятникову міграцію.
У 2008 році в Подольську народилось 2260 дітей (приріст народжуваності у порівнянні з 2007 роком — 14,6 %), з них хлопчиків — 1166, дівчаток — 1094. При цьому в сім'ях подольчан народилось 1228 первенців (54 % від загальної кількості новонароджених), других дітей — 759 (34 %), третіх — 152, четвертих — 46, п'ятих — 13 дітей, шостих — 1, восьмих — 1. Найпопулярнішими іменами, які давали батьки своїм дітям в 2007 році, були: чоловічі — Максим, Микита, Артем, жіночі — Анастасія, Дарія, Вікторія. Найбільш рідкісні імена — Єлисей, Інесса, Анфіса, Єва. Показник смертності у порівнянні з 2007 роком знизився на 1,4 %, але, як і в попередні роки, він перевищує народжуваність. Середня тривалість життя в Подольську в 2007 році становила 67 років: у жінок — 73, у чоловіків — 61. Першість серед причин смерті і досі належить хворобам серцево-судинної системи (57 %).
За статистикою 2006 року покращення соціально-економічного стану населення призвело до деякого зменшення загального коефіцієнту смертності (вона становила 19,2 проміле) і збільшенню загального коефіцієнту народжуваності (вона становила 10,8 проміле, що на 1,3 % вище середньообласного).
Рік 1897 1926 1939 1956 1959 1962 1967 1970 1973 1976 1979 1982 1986 Тис. жителів 3,8 19,7 72 113 129 144 163 169 180 194 201,7 206 208 Рік 1989 1992 1996 1998 2000 2001 2003 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Тис. жителів 209,1 207,6 199,7 196,8 194,3 193,2 181 180 179,5 179,4 180 182,4
Релігія В місті діє декілька релігійних громад, більшість з яких є християнськими. Найбільша — православна. Православні приходи і храми перебувають у підпорядкуванні Подольського благочиння Московської єпархії Рускої Православної Церкви. Окрім цього, у Подольську існують приходи і об'єднання різноманітних релігійних напрямків: Церкви християн адвентистів сьомого дня, Церкви Ісуса Христа. З 1998 р. діє ісламська релігійна організація «Рахман», йде будівництво мечеті.
Планування
Сучасний центр міста — площа Леніна, на якій розташована будівля Ради депутатів і Адміністрації міста Подольська та багато інших установ, у тому числі, Будинок Книги і Виставковий зал. Від Площі Леніна йдуть дороги в 6 напрямках — проспект Леніна на північний схід (до моста через річку Пахру, музею «Подолля», у північну частину міста, до Подольського ДБК і мікрорайону Новосирово), вул. Комсомольська — на південний захід і на південний схід (до шляхопроводу через залізничну колію і в східну частину міста), вулиця Велика Серпуховська на південь (до ПЕМЗ, Дитячого світу, шляхопроводу через залізничну колію, мікрорайону Кутузово і на Климовськ), вул. Свердлова на південний захід, вул. Кірова на південний захід. Приблизно за 2 км на захід від площі Леніна на березі річки Пахри — садиба Івановське і Краєзнавчий музей, за 2 км на схід — площа Вокзальна, залізнична станція Подольськ і автовокзал.
Північна частина міста відокремлена від центру річкою Пахра, через яку лише 2 мости — на проспекті Леніна і в західній частині, у районі Дубровиць. Східні мікрорайони відокремлені від центра міста магістральною залізничною колією, через яку є три шляхопроводи — на проспекті Юних Ленінців (південніше платформи Силікатна), на Комсомольській вулиці (південніше залізничного вокзалу) і на Великій Серпуховській вулиці (північніше платформи Кутузовська). В центральній частині міста, на узбережжі Пахри, збереглась регулярне планування 1784 року і житлові будинки кінця XIX — початку XX століття.
№ Райони Карта 1. Червона Гірка 2. Ново-Сирово 3. Парковий 4. Залінійний 5. Центральний 6. Зельоновський 7. Івановський 8. Міжшосейний 9. Ювілейний 10. Кузнєчікі 11. Фетищево 12. Висотний 13. Шепчинкі 14. Кутузово
Центральний (МЖРП-1) 10,7 69/220,8 168,5 Ново-Сирово (МЖРП-2) 28,2 304/422,4 1294,2 Шепчинкі (МЖРП-3) 22,8 181/292,6 308,8 Залінійний (МЖРП-4) 25,2 201/444 1102,4 Міжшосейний (МЖРП-5) 12,7 78/220,7 168,5 Кутузово (МЖРП-9) 12,7 62/212,3 156,8 Зельоновський (МЖРП-12) 10,4 46/189,6 79,3 Парковий (МЖРП-14) 11,9 38/238,4 78,8 Ювілейний-Фетищево (ЖПЭТ-1) 28,6 97/474 293,2 Висотний-Івановський (ЖПЭТ-2) 27,2 145/411 293,2 Джерело: Інформаційний вісник кандидата на посаду мера міста Подольська Н.І.Пестова «Хороші новини». Виготовлено в ГУП МО Подольська фабрика офсетного друку. Замовлення 2585. Тираж 10 000. Дата випуску 07.03.2006
Історія
Рання історія В результаті археологічних розкопок на території міста і району були знайдені кістяні і кремнієві предмети, які відносяться ще до 7 тисячоліття до нашої ери, тобто до епохи мезоліту (VII—V тисячоліття до нашої ери). Перше поселення, стоянка первісних людей була знайдена в Дубровицях, на місці злиття Десни і Пахри.
У залізну добу (VIII—V століття до нашої ери) територію сучасного Подольська населяли представники фіно-угорських (в тому числі, племені меря) і балтійських племен. Під час розкопок на лівому березі Пахри були знайдені глиняні і перші залізні вироби, які датуються цією епохою. Знайдені залишки глиняного посуду, який виготовлявся в той час без застосування гончарного кола і обпалювався на вогнищі. Серед городищ залізного віку виділяється фіно-угорське селище Кузнєчікі, яке займало мис, який впадає в Петрицю, притока Мочі. Тут були знайдені залишки будинку, вогнища, керамічні вироби, грузики дяковського типу. Фіно-угорський вплив відобразився, у тому числі, на місцевій топоніміці: фіно-угри дали назву річці Пахрі.
У IX—X століттях на території Подольского району відбулось розселення слов'янських племен, які стали сусідами з місцевими фіно-уграми. Знахідки археологічних досліджень на території міста (кільця, підвіски, керамічні вироби з сірої і білої глини, виготовлені на гончарному крузі) доказують, що в X—XIV століттях в цій місцевості проживали слов'янські племена в'ятичів. Як і у випадку з фіно-уграми, слов'янська присутність відбилась на назвах місцевих географічних об'єктів: слов'яни дали назви річкам Десна (в перекладі з давньоруської мови — «права», що говорить про рух слов'ян від гирла Пахри до її витоку) і Моча.
У XII столітті в руських літописах з'явились свідчення про вятичні міста, перш за все Перемишль Московський, розташованому на річці Мочі (був заснований Юрієм Долгоруким в 1152 році) недалеко від сучасного Подольська. До XVII століття роль Перемишля знизилась, і в цей же час воно вже називалося в писцових книгах не містом, а городищем.
Подольськ у XVII — на початку XX століть