По́куть, також по́кут, по́куття — у традиційній українській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього.
Назви
Загальна назва «красний кут (куток)» означає «гарне місце» чи «гарна частина»
Священний кут житла в українців відомий і як «покут», «покуть», «покуття», в білорусів — «кут», «покуць». Іменник «кут» відомий також у південних регіонах Росії, а на новгородщині, псковщині, смоленщині, курщині вживається «красний угол» (). На Підляшші — «покучє» (), «кут» (), в Мазовії — «конт гонорови» (, почесний кут), «шьвєнти конт» (, святий кут), «покончє» ().
Композиція На покуті, як правило, висіли ікони, пучки колосків, трав. Ікони Ісуса Христа та Божої Матері обрамляли спеціальним вишитим рушником — божником. Там розташовувався стіл або полиця «божниця», що слугує своєрідним вівтарем.
Покут властивий передусім будинкам, де світлиця виконує функції кухні; тобто, де піч розташована в головній житловій кімнаті. В будинках іншого влаштування ікони поміщалися в кімнатах над ліжком, навпроти входу, на столі чи шафі.
В українській селянській хаті покут розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави. В покуті розташовувалися цінні речі: ікони (о́брази), Біблія, свічки (у тому числі вінчальні); стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові.
У сучасних житлах іноді облаштовується покут, але також ікони можуть вішатися навпроти входу, над ліжком, ставитися на полицях шаф.
Обряди та звичаї
Більшість обрядів, пов'язаних із покутем, стосуються християнської обрядовості. В покуті проводилися обряди, що позначають поворотні моменти в житті людини. Там відбувалася купіль новонародженої дитини; в покуті мусив стояти горщик обрядової каші на її хрестини; там садили молодят на весілля та їхніх хрещених батьків; мерців клали головою до божниці. В покуті виголошувалися обітниці.
Зважаючи на священний статус покутя та божниці, коли людина заходила в хату, їй належало перехреститися на покуть. В цьому місці крім того зберігали найцінніші речі. Українці лишали на покуті окраєць хліба і ставлять там на Різдво дідух.
Рідновіри використовують покут як домашній вівтар богів і предків із їхніми символами та ідолами.
Символізм
Внутрішній кут будинку в слов'янських віруваннях у цілому символізував безпечне місце. Куток вважався основою будинку, тому при зведенні нового житла вдавалися до ворожіння. Наприклад, на місці майбутнього кутка клали хлібину чи зерно; якщо за кілька днів вони не псувалися — місце вважалося сприятливим для будівництва. Звідси також звичаї закопування під кутком жертви: гілок верби, залишків великодньої їжі.
Куток будинку за межами України відомий як місце «подвійного поховання». В Білорусі, Словаччині та Македонії, а також у фінів, існував звичай виймати кістки померлих із поховань і, після обмивання, повторно ховати їх у куткуGasparini Е. Studies in old Slavic Religion: «Uhrus» // HR. — 1962/1963. — Vol. 2. — No. 1. — P. 112—139Hasenfratz Н. P. Zum sozialen Tod in archaischen Gesellschaften I I Saeculum. -1983. — Bd. 34. — S. 126—137.. З цим можна пов'язувати уявлення про те, що мерці в своєму загробному існуванні позбавлені власного звичайного житла. В них хата, де «ні куточка, ні віконця». В Білорусі та Росії зафіксовано вірування, що куток є місцем проживання домовика. Йосип Лозинський тому вбачав у шануванні покутя «забуток звичаю ідолопоклоніння, бо в куті стояв божок домовий — Покуть»Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови: монографія/Т. В. Григоренко. — Умань: ПП Жовтий, 2010 — 216 с. (С.139-140).
Див. також
Передпокій Тор (місце в юрті) Тамбур Сіни Світлиця Горище Оселя
Виноски
Джерела
Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997. Бєзух Ю. В. Затишок для тіла і душі // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 43-53.
Посилання
Покуть // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 628. — 912 с. ISBN 978-966-2464-48-1 http://uk.wikisource.org/wiki/Символіка_поселення_і_житла_українців Оформлення покуті в Україні в Придніпров'ї — у збірці Музею народної архітектури та побуту України