Міше́ль Рену́ф (в інших джерелах: Мікеле Ренауф; ; до шлюбу Майнварінг, ; у першому шлюбі: Грязнофф, ; нар. 1946, Уайонг, Австралія) — британська і австралійська громадська діячка, кінематографістка, мистецтвознавиця, ревізіоністка Голокосту.

Біографія Народилася в Австралії в сім'ї шофера. У дитинстві знімалася в комерційних телевізійних передачах як балерина, модель та акторка. У 1968 р. завоювала титул «Міс Ньюкасл». Вивчала мистецтво в у Сіднеї. Отримала диплом з мистецтва та освіти; читала лекції з мистецтва та дослідженню ЗМІ в .

У 1991 р. одружилася з новозеландським фінансистом сером Френсісом Ренуфом (1918—1998) і відтоді називається Леді Ренуф (й після розлучення).

З 1999 р. до 2001 р. готувалася до здобуття наукового ступеня з психології релігії в Лондонському університеті. Авторка монографії «Вагнер і юдаїзм: натхненний або змовницький?» (; 1997), доповіді «Мойсей і Вагнер: дві рекламні легенди в племінній містику» (; 1998).

З 2000 р. стала прихильницею ревізіонізму Голокосту.

З 2001 р. займається зйомками документального кіно. Перший документальний фільм «Палестинський альбом газетних вирізок: зовсім інша історія британського ветерана» (; 2002, був, за твердженням сайту Ренуф , представлений в обох палатах британського Парламенту). Вступна частина другого фільму трилогії «Ізраїль спійманий на місці злочину» () був показаний на екрані Каїрської конференції 2004 року.

Переконання і погляди У своїй доповіді «Антихристиянський характер релігії голокосту», з яким Мішель Ренуф виступила на Міжнародній тегеранській конференції «Огляд голокосту: глобальне бачення», вона говорить про своє неприйняття юдаїзму («два великих пророка — Христос і Магомет) — бачили в юдаїзмі небезпечну людиноненависницьку суть»), про свій антисіонізм («спрямовані до створення Ізраїлю (поступово, протягом понад сторіччя, шляхом „зникнення корінного населення“ та захоплення землі), сіоністи вигнали більше половини палестинського населення, і досі ще по-звірячому пригнічують тих, які залишилися») і про ревізію Голокосту, підкреслюючи, що" на планеті має бути знайдено безпечне місце, де євреї можуть слідувати своїм переконанням, але не втручаючись в інші культури".

Мішель Ренуф є сподвижницю історика Девіда Ірвінга, що відбував тюремне ув'язнення в Австрії за заперечення голокосту; вона виступала на його захист на суді. У 2003 році Ренуф була виключена з лондонського Реформ-клуб за те, що опублікувала в газеті Evening Standard лист на підтримку Ірвінга, підписавшись як член клубу. У своїх виступах Ренуф, зокрема заявляє, що юдаїзм «породжує расову перевагу». У виступі у Відні, куди вона прибула у зв'язку із засудженням Девіда Ірвінга, Ренуф заявила, що необхідно ексгумували єврейські «жертви голокосту» і подивитися, померли вони від тифу чи газу. Ренуф виступає проти законів, що передбачають кримінальне покарання за заперечення голокосту. Серед інших діячів антисіоністського руху, з якими Ренуф підтримує відносини, — Ернст Цюндель і Робер Форіссон.

Підтримує зв'язки з лідером євразійського руху в Росії — Олександром Дугіним.

Див. також Ревізіонізм Голокосту Список ревізіоністів Голокосту

Джерела Lady Renouf backs renegade bishop назва посилання Сайт Мішель Ренуф