Лавр Гео́ргійович Корні́лов (КорниловКорнилов .; — ) — російський генерал від інфантерії, один із керівників «білого» руху в Росії, монархіст.
Життєпис Народився в Казахстані (нині — м. Каракалинськ Карагандинської області).
У 1892 році закінчив Михайлівське артилерійське училище, в 1898 році — Академію Генштабу.
Служив у штабі Туркестанського військового округу. Учасник російсько-японської війни 1904-05 років. Військовий аташе у Китаї (1907—1911 рр).
Під час Першої світової війни 1914—1918 роках командував 48-ю піхотною дивізією, пізніше — корпусом. У березні — квітні 1917 року — командуючий військами Петроградського військового округу, травні-липні — Південно-Західного фронту. З 19.7(1.8) 1917 до 27.8(9.9).1917 років — Верховний головнокомандувач.
У липні 1917 року Корнілов, прагнучи підвищити боєздатність фронтових частин, наказав українізувати 34-й корпус російської армії, яким командував генерал Павло Скоропадський (1-й український корпус). Наприкінці серпня, очоливши заколот проти Тимчасового Уряду, намагався встановити військову диктатуру. Після ліквідації заколоту Корнілов був заарештований і ув'язнений в тюрмі міста Бихова біля Могилева.
У листопаді 1917 року втік на Дон, де разом з генералом Михайлом Алексєєвим очолив Добровольчу армію.
У квітні 1918 року загинув під час боїв за Катеринодар (нині — Краснодар, Росія).
Соратники Одним із найближчих соратників Лавра Корнілова був уродженець Полтавщини Василь Симановський.
Див. також Корніловський заколот
Примітки
Джерела та література А. О. Буравченков. Корнілов Лавр Георгійович // Ю. І. Шаповал. Корнілов Лавр Георгійович //