Антоні́на Володимирівна Лефті́й ( , Северинівка, Кам'янський район, Молдавська РСР) — українська радянська кіноакторка. Заслужена артистка УРСР (1978).
Біографія 1967 закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня В. Бєлокурова), працювала з 1965 року на Кіностудії ім. О. Довженка. Антоніна Лефтій увійшла в історію українського поетичного кіно після ролей у фільмах Леоніда Осики «Камінний хрест» та «Захар Беркут». У фільмі Михайла Калика «Любити...» лірично втілила молоду молдаванку.
З першим чоловіком Леонідом Осикою розлучилась через його алкоголізм. 1988 разом із новим чоловіком, ще як громадянка СРСР, емігрувала до Австралії. Мешкає у Сіднеї. Син від першого шлюбу — Дмитро, закінчив театральний інститут, захистив диплом про творчість Вісконті, займається бізнесом. Від другого шлюбу має сина Андрія.
Фільмографія + Фільми, у яких знімалась фільм рік роль Та, що входить в море (короткометражний) 1965 мати
| Хочу вірити || 1965 || гостя Галі Наливайко (немає в титрах) Київські фрески (незавершений) 1966 жінка з кільцем
| Хто повернеться — долюбить || 1966 || Тоня Непосиди 1967 дівчина на весіллі
| Камінний хрест || 1968 || Антоніна Любити... 1968 Нуца (головна роль)
| Острів Вовчий || 1969 || Наталя Захар Беркут 1971 Мирослава
| Зозуля з дипломом || 1971 ||Наталка
| Камінний господар (фільм-вистава) || 1971 || Долорес Схованка біля Червоних каменів 1972 Зульфія
|Дід лівого крайнього||1973 || Поля|----- | Як гартувалась сталь || 1973 || Рита Устимович Біле коло 1974 Валентина Петрівна, вчителька
| Осінні грози || 1974 || Домніка Я — Водолаз-2 1975 Маша
| Не вір крику нічного птаха || 1975 || Марія (головна роль) Така вона, гра 1976 Ольга
| Тривожний місяць вересень || 1976 || Антоніна Семеренкова Гармонія 1977 Людмила Невєрова інженерка-конструкторка, передовиця виробництва
| Женці || 1978 || Тетяна Море 1978 Кама (головна роль)
| Тільки краплю душі || 1978 || мати Вовки Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці 1978 Маруся
| Розколоте небо || 1979 || Марія Рідна справа 1979 Лєна
| Ніжність до ревучого звіра || 1982 || Ірина Тихі води глибокі 1984 Раїса
| Червоні черевички || 1986 || Ганна, мама Марійки та Миколи
Джерела
На сайті Кіно-театр-ру Олег Вергелис. Унесенные ветром. Куда упали звезды украинского кино. — ZN.Ua