Андрокл — син бога Еола й Кіани; разом з Феремоном володів частиною Сицилії. Андрокл — ватажок іонійців, що переселилися до Анатолії, захопивши Ефес. Андрокл — афінський політичний діяч кінця V ст. до н. е., один з очільників демосу, супротивник Алківіада. Андрокл — римський раб, що втік від жорстокого хазяїна до африканської пустелі, де він вийняв колючку з лапи пораненого лева. Андрокл був пійманий і посланий на арену боротися із левами. Раптом він побачив, що його суперник — той же лев. Імператор Тіберій велів відпустити їх обох.