Вілла Манін () — вілла венеційських вельмож Манін, садово-парковий ансамбль 16-18 століть в провінції Удіне, Італія.

Історія

Вілла належала родині Манін, звідси назва. Вони походять з Фріулі, але в час непримиренної боротьби політичних партій гвельфів та гібеллінів перебралися в область Венето і оселилися в Пассарьяно. В 16 столітті почалася розбудова садиби (вілли).

У 1650—1660 рр. проведена реконструкція комплексу — за припущеннями проект архітектора Джузеппе Бенони. Ансамбль набуває простору і парадності. Добудови на початку 18 століття (архітектор Доменіко Россі) додали їй репрезентативності (після побудови так званої Екседри з низкою будівель півколом. Після 1745 р. надбудовано приміщення самого палацу. За палацом розпланували парк площею у 17 гектарів. Ансамбль мав — * палац стайні Екседру (передній двір) сад бароко з оригінальним розплануванням. В кінці 18 ст. його реконструювали в пейзажний парк, що призвело до втрати первісного розпланування. Останній володар вілли — венеційський дож Людовіко Манін (1725—1802), якого у 1797 р. Наполеон Бонапарт примусив відмовитися від влади на свою користь. Людовіко Манін помер у 1802 р. і був похований в Венеції в церкві дельї Скальці.

Палац Фасад плаский без значних акцентів з двома невеликими бічними ризалітами. Центральна частина прикрашена обелісками та скульптурами (твори — П'єтро Баратта). У 1708 р. французький художник Луї Доріньї прикрасив залу в східній частині вілли фресками " Тріумф Весни ", а в медальйонах створив зображення алегорій Слави, Кохання, Достатку та Розкоші. Частку фресок створили Якопо Амігоні та П'єтро Оретті, представники стилю рококо.

Фрески вілли справили сильне враження на молодого тоді Джованні Баттіста Тьєполо, який створив власні стінописи у 1726-30 рр., працюючи по замові архієпископа Удіне.

Каплиця

Каплиця Сант Андреа в стилі бароко, проект архітектора Доменіко Россі. Побудована на початку 18 століття. Входить в ансамбль вілли. Скульптури на фасаді — П'єтро Баратта, вівтарні — родини скульпторів Торретто.

Парк В значній мірі втратив барокове розпланування та частку скульптур. Але більшість декоративної скульптури та павільйонів на первісних місцях. Серед ботанічних рослин — тополя італійська, ліванський кедр, ялини, кипарис, бамбук .

В 20 ст В 20 століття вілла зазнала занепаду і буда придбана у власність культурного департаменту провінції. З 1969 р. ведеться довготривала реставрація. Частка приміщень прикрашена картинами з музеїв Удіне. При віллі працюють музей стародавньої зброї, музей стародавніх візків та карет. Зали вілли приймають вистаки — від класичних творів Джованні Баттіста Тьєполо до модернових картин Василя Кандинського чи Піта Мондріана. В приміщеннях відбуваються музичні концерти та конференції. При віллі працює ресторан.

Джерела Candido Grassi, La Villa Manin di Passariano, Del Bianco, Udine 1961 Aldo Rizzi, La villa Manin di Passariano e le grandi Ville venete, Tassotti, 1986 Amedeo Giacomini, Il Giardiniere di Villa Manin, Santi Quaranta, 2002

Посилання

Villa Manin — офіційний сайт вілли Манін

Див. також Садиба Сад бароко Рококо Якопо Амігоні Джованні Баттіста Тьєполо Каплиця П'єтро Баратта Вілла Пізані (Стра) Джованні Бонацца Примітки