Початок XX століття: Перша Світова війна, революції, Перші визвольні змагання і Громадянська війна 1902 Полтавсько-Харківське селянське повстання.

сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.

Миколою Міхновським у Харкові заснована українська націоналістична партія (УНП, НУП), яка продовжила справу Тарасівців. 1903 Літо — загальний страйк на півдні Російської імперії. При УНП створена бойова організація - «Оборона України», покликана стати на чолі всеукраїнського національного повстання. 1904 Відкрито ділянку залізниці Долинська — Олександрівськ — Волноваха.

На Галичині Василем Нагірним створений Центральний союз українських кооперативів, який налічував 550 філій і 180 тис. членів.Национальная борьба в Западной Украине — краткий курс ОУН-УПА. Часть 1: до Первой мировой

08 лютого 1904 — 05 вересня 1905 — російсько-японська війна 1905 8 − 24 червня — політичний страйк робітників Одеси.

14 — 25 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін»

8 вересня — Портсмутський мирний договір, який закріпив поразку Росії у війні з Японією

7 — 25 жовтня — всеросійський політичний страйк.

17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.

Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів

11 − 15 листопада — повстання моряків під проводом П. П. Шмідта у Севастополі.

Листопад — грудень — загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі. 1906 14-21 жовтня у Києві проходив монархічний чорносотенський Третій Всеросійський З'їзд російських людей (Всеросійський З'їзд Людей Землі Руської).

9 листопада — указ уряду про виділення селян з громад на хутора — столипінська реформа. 1907 Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (Театр Миколи Садовського)

в Австро-Угорщині введено загальне виборче право 1908 Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби

протестуючи проти порушень виборчого законодавства, український студент Мирослав Січинський убив губернатора Анджея Потоцького 1909 Заснування Дніпровської біологічної станції.

Створення Харківської селекційної станції

Створення перших українських художніх фільмів. 1910 Союз активної боротьби Юзефа Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка»

У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко 1911 18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі. 1913 Відкриття консерваторій в Одесі і Києві. 1914—1918 Перша світова війна 1914 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії ; 1 серпня — Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня — Франції. 6 серпня — Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський, албанський та український — січові стрільці (УСС).

1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.

4 серпня: Головна Українська Рада ухвалила рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.

23 — 25 серпня : Галицька битва (Люблін-Холмська операція) — розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини.

29 жовтня — турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ

На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів 1915 22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.

у Відні була відтворена Українська Рада

2 — 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня — Перемишля, 22/23 червня — Львова)

5 травня: ГУР та СВУ об'єдналися та утворили ЗУР (Загальну Українську Раду)

26 серпня — німецькі війська вибили росіян з Берестя (Брест-Литовськ) 1916 4 червня — 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. О. Брусилова (Брусиловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці.

червень — розпочалася блокада Чорноморським флотом Босфору

27 серпня — Румунія вступає у війну на боці Антанти.

30 серпня — Османська імперія оголошує війну Російській

26 вересня — початок контрнаступу австро-німецьких військ у Трансільванії, в ході якого було знищено румунську армію.

5 листопада — створення на польських і українських територіях, окупованих Австро-Угорщиною та Німеччиною, «Королівства Польського» на чолі з «Державною радою».

1917 рік Лютий 23 — 27 лютого (8 — 12 березня) — Лютнева революція в Петрограді — повалення царського режиму в Росії. Створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів. Березень2 (15) березня — Микола II підписує в Пскові акт про зречення від престолу (і від імені свого сина Олексія) на користь брата, великого князя Михайла Олександровича. Створення Тимчасового уряду у Петербурзі. У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських депутатів.

2—16 (15—29) березня — утворення рад робітничих депутатів у великих містах України.

3—5 (16—18) березня на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських та повітових комісарів

4 (17) березня — Утворення в Києві Центральної ради.

7 березня — вибори керівного ядра Центральної Ради. Головою УЦР був обраний відомий історик і громадський діяч Михайло Грушевський, який в цей час ще не повернувся до Києва з Москви, де добував своє заслання.

19 березня — 100-тисячна маніфестація в Києві, що скінчилася віче, яке підтримало резолюцію про автономію УкраїниКвітень6—8 (19—21) квітня — Всеукраїнський національний конгрес в Києві, на якому були присутні близько 900 депутатів від різних українських організацій. На з'їзді депутати обговорили різні аспекти національно-територіальної автономії України, ухвалили рішення про створення крайової влади й вироблення проекту автономного статуту України, обрали 118 членів Української Центральної Ради, у тому числі М. Грушевського — головою УЦР, В. Винниченка і С. Єфремова — заступниками голови. Мандати членів Ради отримали відомі українські громадські та політичні діячі: Д. Дорошенко, М. Міхновський, В. Прокопович, Є. Чикаленко, О. Шульгін, А. Ніковський, С. Русова, В. Леонтович, Л. Старицька-Черняхівська та ін.

30 квітня — 3 травня — збори козацтва у Катеринодарі, на яких утворився козацький уряд — Кубанська Військова Рада; головою був обраний Микола Рябовіл.Травень16 (29) травня — безрезультатний візит до Петрограда делегації УЦР на чолі з В. Винниченком та С. Єфремовим

18-21 травня — I Всеукраїнський військовий з'їзд в Києві. Учасники з'їзду (близько 900 делегатів) підтримали вимогу національно-територіальної автономії України, призначення при Тимчасовому уряді міністра у справах України, створення крайового урядового органу, організацію української армії, намітили заходи по українізації армії та військової освіти, підтримали формування першої української військової частини — полку ім. Б. Хмельницького. Командиром полку був призначений полковник Юрій Капкан.

Учасники з'їзду обрали Український генеральний військовий комітет на чолі з Симоном Петлюрою. Червень3 — 24 червня — 1-й Всеросійський з'їзд рад робітничих і селянських депутатів у Петрограді.

5 — 10 червня — II Всеукраїнський військовий з'їзд

18 червня (1 липня) — австро-німецькі війська вибили росіян з Галичини.

10 (23) червня: на засіданні Комітету Центральної Ради 1-м Універсалом Центральної ради проголошено автономію України (Автор — Володимир Винниченко). 28 червня створено Генеральний Секретаріат — виконавчий орган Центральної Ради. Першим Генеральним секретарем був обраний Володимир Винниченко.

29 червня (12 липня) — до Києва прибула делегація Тимчасового уряду у складі О. Керенського, І. Церетелі, М. Терещенка з ціллю налагодити відносини з Центральною Радою. Липень2 (15) липня — декларація Тимчасового уряду про визнання Генерального секретаріату як вищого розпорядчого органу України

3 (16) липня — 2-й Універсал Центральної Ради: Тимчасовий Уряд у Петрограді визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків щодо здійснення автономії України.

5 (18) липня — Виступ полуботківців — збройний виступ вояків Другого українського ім. гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу ім. Полуботка з метою проголошення незалежності України

26 липня (8 серпня) — в Києві донські козаки і кірасирський полк вчинили збройну провокацію проти полку ім. Богдана Хмельницького, у результаті якої було убито 16 і поранено 30 богданівців

Липень — проголошення незалежної Білоруської народної республіки. Серпень 4 серпня — Петроградський уряд Росії видав Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріатові УЦР, яка фактично перекреслювала усі попередні домовленості між Центральною Радою та Тимчасовим урядом і скорочувала повноваження УЦР (замість запропонованого делегацією УЦР «Статуту Генерального Секретаріату»). Генеральний Секретаріат мав стати органом тимчасового уряду Генеральний секретаріат мав складатися із 7-ми секретарів Повноваження Генерального секретаріату суттєво обмежувалися. З його компетенції вилучалися військова та харчова справа, міжнародні зносини, пошта та телеграф, права призначення посадових осіб тощо. Правочинність Генерального секретаріату поширювалася лише на п'ять з дев'яти українських губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську. Жовтень25 жовтня (7 листопада) — У результаті Жовтневого перевороту Тимчасовий уряд повалено. Влада перейшла до партії більшовиків на чолі з В. І. Ульяновим (Леніним).

Заколот Каледіна на Дону

Євген Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців

20 — 30 жовтня (2 — 12 листопада) — Третій Всеукраїнський військовий з'їзд в Києві

25 — 27 жовтня (7 — 9 листопада) — 2-й Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді. Декрети про мир і про землю. Формування Радянського уряду на чолі з В.Леніним.

26 жовтня (8 листопада) — встановлення Радянської влади у Луганську, Краматорську і низці інших міст Донбасу.

в Києві на засіданні Малої Ради за участі представників різних політичних та громадських організацій був створений Крайовий комітет охорони революції, відповідальний перед УЦР. Комітету мали підкорятися всі органи влади і всі сили революційної демократії в Україні.

26-31 жовтня (8-13 листопада) — Жовтневі події в Києві — збройна боротьба за владу в Києві після падіння Тимчасового уряду внаслідок жовтневого перевороту, що закінчилася перемогою Української Центральної Ради.

27 жовтня (9 листопада) — Центральна Рада прийняла резолюцію про владу в країні, де підкреслювалася необхідність переходу влади «до рук всієї революційної демократії», але не до Рад робітничих і солдатських депутатів, а також засуджувалося повстання в Петрограді. Того ж дня більшовики заявили про вихід з Малої Ради і на засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів створили військово-революційний комітет