Софія Батицька (; , Львів, Австро-Угорщина — , Лос-Анджелес, США) — польська акторка театру і кіно. 1930 року перемогла у конкурсі «Міс Полонія».
Вважається провісницею польської еротичної сцени — у фільмі «Моральність пані Дульської» можна побачити її голі ноги (коліна, литки і трохи стегна), відображені в дзеркалі. Ця подія в той час (1930 р.) викликала значний скандалAktorka Zofia Batycka .
Життєпис
Софія Батицька народилася в родині львівського адвоката Євгеніуша Батицького (). Сім'я Батицьких була заможною, їм належав свого часу Палац Туркулів-Комелло на вулиці Пекарській. По закінченню гімназії, вступила у Варшавську Головну Торговельну Школу. Ще коли була студенткою, вперше знялася у фільмі.
Разом зі своїм нареченим, блискучим тенором Яном Кепурою, у 1928 році відпочивала у ТрускавціTruskawiec — kurort marzeń , але їх одруження так і не відбулося.
1930 року перемогла у конкурсі «Міс Полонія», на який зголосилося 5000 претендентокСофія Батицька: Львів'янка, яка стає Міс Полонією та відомою актрисою. Згодом мала титул «Віце-міс Європа» (1930) та «Міс Парамаунт» (1931). Після цього американське агентство International Artists запропонувало їй контракт, підписавши який Софія виїхала до США. З виїздом Софії закордон пов'язаний один конфуз — у 1931 році конкурс Міс Польща не змогли провести, через те, що Батицька «забула» віддати перехідну корону.
Пробувши в Голлівуді два роки, Батицька не змогла знятися в жодній кінострічці, і в 1934 році вона повертається до Польщі і деякий час грає на театральній сцені.
Незабаром одружилася з громадянином Голландії та переїхала в Антверпен. У США на постійне місце проживання вона виїхала вже після закінчення Другої світової війни.
Після смерті чоловіка Софія заробляла на життя і допомагала матері за рахунок викладання мов (вона вільно володіла чотирма, зокрема есперанто), а згодом влаштувалася на роботу в галерею Backstreet Antiques.
У старості Софія Батицька опинилася в будинку для літніх людей, де й померла, забута всіма.
Фільмографія «Kobieta, która się śmieje» (1931; «Жінка, яка сміється» — Іза Брентон); «Dziesięciu z Pawiaka» (1931; «Десять з Пав'яку» — Ольга, коханка генерала); «Moralność Pani Dulskiej» (1930; «Моральність пані Дульської» — акторка (цю п'єсу Габріелі Запольської 1957 року на Київській кіностудії імені Олександра Довженка екранізував кінорежисер Олексій Швачко); «Szlakiem hańby» (1929; «Шляхом ганьби» — Іза, агентка поліції); «Grzeszna miłość» (1929; «Гріховне кохання» — Іза Чосльовська); «Dusze w niewoli» (1923; «Душі у неволі» — Леонтина Ленська).
Галерея
Примітки
Посилання Голівудські походеньки львівської графині // Оселедець Wacław Panek Kiepura. Brunetki, blondynki. — seria książkowo-płytowa «Miłość i muzyka». — nr 32. — Wołomin: Wydawnictwo Polskie w Wołominie, 2000. — 32 s.
Zofia Batycka // Baza Filmu Polskiego Zofia Batycka // IMDbPro Miss Polonia 1929, 1930, 1932 and a German tango in Polish 5000 кандидаток змагаються за титул «Міс Полонія». Львів'янка на першому місці // Поступ Najpiękniejsza Polka okresu międzywojennego — wspomnienie o Zofii Batyckiej // www.poland.us Zofia Batycka // filmweb.pl У красунь завжди були дивні забаганки…