Раймонд Ассо (, 2 червня 1901, Ніцца, Франція — 24 жовтня 1968) — французький поет і легіонер.
Біографія Народився в Ніцці, Франція, в неблагополучній сім'ї. Коли йому виповнилося 15 років, батьки відправили його до Марокко. Першим бажанням Ассо було борознити моря і океани. З 1916 по 1919 роки він був «пастухом на марокканських рівнинах». Досягнувши вісімнадцяти років, він поступає в спаги, а потім разом з армією вирушає в Туреччину і Сирію. У 1923 році Раймонд залишає військову службу і повертається в Ніццу; де відсутність постійного заняття і непосидючий характер в 1924 році приводять його до Парижу. У Парижі Раймонд Ассо змінив безліч професій. Він працював пастухом, службовцем, керівником на фабриці, шофером та менеджером в нічному клубі. Так саме про цей період Ассо згадував: «Ще я був безробітним і навіть контрабандистом.» Коли йому виповнилося тридцять, його охопило смутне почуття своєї непотрібності, Ассо говорив: «Я не соромлюся сказати це: саме ремесло контрабандиста повернуло мені упевненість в собі. Я раптом зрозумів, що в мені ще залишилося щось потрібне.» Можливість довести собі це, була надана одним детективом, у якого Раймонд служив секретарем. Детектив запропонував Раймону зробити фільм. Треба було витягнути з трьох машинописних сторінок матеріал для роману, який потім буде екранізований. Якщо вірити оповіданням, до справи доклав руку Асельбе — під таким псевдонімом виступав автор книги, по виходу якої, через десять років був поставлений «Дядько з Антверпена», фільм Верба Алагре; в якому прекрасно зіграла молода і прекрасна Симона Синьйоре. Раймон Ассо написав пісню для однієї з сцен фільму. Дізнавшись про це, хтось сказав йому: «У вас є дані» — і послав Раймона до музичного видавця Міларскі.
Період Едіт Піаф У 1930-х Раймонд Ассо писав пісні для Марі Дюба () у тому числі («Le Fanion de la Légion», «Mon légionnaire»). У 1935 році він зустрів Едіт Піаф (). Едіт тоді виступала на вулиці, після того, як їй довелося піти з кабаре «Жерніс» (), оскільки був убитий його власник — Луї Лепле (). Ассо став для Піаф більше, ніж просто партнер. Раймонд Ассо взяв на себе кар'єру співачки і написав для неї декілька пісень. Раймонд виступаючи її наставником, вчив її культурі і як правильно одягатися, добре писати та читати. Разом з Маргарит Монно, яка стала постійним композитором Едіт Піаф, він створив оригінальний репертуар, викроєний спеціально для Піаф, унікальний досвід, що відбиває її. Французька співачка стала його коханою і музою. А 26 березня 1937року він організовує виступ Едіт в мюзик-холі «АВС». До війни, Ассо написав ряд хітів для Едіт Піаф з музикою Маргарит Монно: «Un jeune homme chantait» (1937), «Elle fréquentait la rue Pigalle» (1939), «Paris — Méditerranée» (1938), «C'est lui que mon cœur a choisi» (1938) та ін. У серпні 1939 року Раймонд Ассо був призваний в французьку армію через початок Другої світової війни і його співпраця з Піаф закінчилося.
Післявоєнний період Після війни Ассо продовжував писати пісні для інших артистів, включаючи Люсьєн Деліль, Марселя Мулуджи і Рене Леба. 1950-ті роки були плідним періодом для поета. Йому принесли комерційний успіх такі пісні, як «Y'a tant d'amour» (у виконанні Рене Леба) і «Un petit coquelicot», яка була написана для Марселя Мулуджи. Ассо писав пісні для багатьох французьких зірок епохи:
Ів Монтан («Ninon, ma ninette») Катрін Соваж («Berceuse pour demain», «Mon coeur battait», «Mon ami m'a donné», «Mais les vrais amoureux») Жан Бретоньє («C'est tant pis, c'est tant mieux») Одетт Лор («Je suis nerveuse») Тіно Россі («Mon printemps», «O ma mie o ma Mireille») Андре Дассарі («Des pays merveilleux»)
Раймонд Ассо також написав декілька музичних історій для дітей, такі як «La légende du Père — Noël» («The Legend of Father Christmas») Наприкінці свого життя Раймонд Ассо відійшов від написання пісень. У період з 1962 по 1968 роки він був адміністратором суспільства авторів, композиторів і музичних видавців, яке засноване в Франції, організації колективного управління авторським правом (фр. Société des auteurs, compositeurs et éditeurs de musique) SACEM. Раймонд Ассо помер 24 жовтня 1968 року у віці 67 років, залишивши незгладимий слід в історії французької пісні. Його останніми словами були: «Я повертаюся до тебе, Едіт.»
Бібліографія і дискографія Évangiles, Asso, Raymond — dessins de Jean Boullet, Paris, Éditions du Trois-Mâts, 1947 Récréation, Asso, Raymond, Paris, Nouvelles éditions Méridian, 1952 Le Sixième évangile, Asso, Raymond, C. R. Denoel, Paris, 1950 La légende du Père-Noël — conte: Livre-disque, Asso, Raymond, Musique de Claude Valéry, France Adès — Le Petit ménestrel Silhouettes (1952) Chansons d'hier et d'aujourd'hui (1953) Le joli Noël du petit ressort de montre (1959)
Тексти Mon amant de la Coloniale (1936) Mon légionnaire (1937) Un jeune homme chantait (1937) J'entends la sirène (1937) Le Chacal (1937) Le contrebandier (1937) Le mauvais matelot (1937) Partance (1937) Tout fout l'camp (1937) Le fanion de la Légion (1938) Paris-Méditerranée (1938) C'est lui que mon cœur a choisi (з Полем Колліном) (1938) Le grand voyage du pauvre nègre (1938) Les marins ça fait des voyages (1938) Madeleine qu'avait du coeur (1938) Elle fréquentait la rue Pigalle (1939) Je n'en connais pas la fin (1939) Le petit monsieur triste (1939) Les deux copains Browning On danse sur ma chanson (1940) C'est l'histoire de Jésus La java du bonheur du monde Y'a tant d'amour (1950) Comme un petit coquelicot (1952) Ninon, ma ninette 1954 Berceuse pour demain (1955) Mon cœur battait (1956) Mon ami m'a donné Mais les vrais amoureux C'est tant pis, c'est tant mieux (1954) Je suis nerveuse (1955) Mon printemps '1956) O ma mie o ma Mireille Des pays merveilleux Un petit bouquet de violettes Si les tambours (1963) La chanson du Marsupilami (1960)