Скіфи-орачі () (або скіфи-землероби, борисфеніти) — одне з осідлих скіфських племен. Жили південніше племен неврів, меланхленів та андрофагів, у лісостепу з обох берегів Дніпра.
Вирощували зерно для продажу грецьким колоністам, передусім з Ольвії. Деякі дослідники вважають скіфів-орачів стародавніми фракійцями або предками слов'ян.
Археологічно скіфів-орачів ототожнюють із чорноліською культурою правобережного українського лісостепу.
Відмінність від скіфів-землеробів Тільки у 17-го уривку 4-ї книги Геродота згадуються скіфи-орачі (Σκύθαι ἀροτῆρες), на відміну від інших уривків де згадуються скіфи-землероби (Σκύθαι γεωργοί). Різниця між скіфами-орачами (аротерес) та скіфами-землеробами (георгой), очевидно, полягала в тому, що перші вирощували збіжжя на продаж, а інші — для власного споживання.
Свідчення з «Історії» Геродота
Джерела Давня історія України: у 3 томах. — Т. 1—3. — К., 1999—2000. Дюмезель Ж. Скифы и нарты. — М., 1969.
Посилання Д. С. Вирський. БОРИСФЕНІТИ //