Національний музей антропології (Museo National Anthropologia) — музей національної культури та мистецтв в місті Мехіко. Висвітлює період культури та мистецтва місцевих народів з доісторичного періоду до 16 ст. Розташований неподалік Національний історичний музей висвітлює період історії Мексики від іспанської колонізації у 16 ст. до сьогодення.

Будівля музею

Спорудження сучасної будівлі почалося у 1963 р. в парку Чапультепек, яке урочисто відкрили 17 вересня 1964 р. (проект — архітектори Педро Рамірес Васкес, Хорхе Кампусано, Рафаель Міхарес). Споруда має як криті зали, так і експозиції просто неба, фонтани, внутрішній дворик, навіть невеликий штучний водоспад. Мексика розташована в посушливій зоні, де історично велику ціну мала чиста вода, що символічно відбито і в концепції музейного комплекса.

Криті приміщення музею мають 23 зали. Але виставковими приміщеннями слугують також внутрішній двір та майданчики навколо музейної будівлі.

Неофіційні символи музею Музейний заклад має декілька власних неофіційних символів, серед яких — * скульптура монолит бога дощу Тлалока, що височить на вході Бетонна колона — «парасолька» з рельєфами внутрішнього дворику зображення календаря ацтеків— так званий Камінь Сонця

Історія створення закладу

Збором історичних артефактів у Мексиці займалися ще у 18 ст. Частка (здебільшого — поодинокі ювелірні вироби індіанців, три рукописи мая) були вивезені у Західну Європу. Так виникло декілька приватних магнатських збірок і в самій Мексиці. В середині 18 століття за наказом уряду була конфіскована збірка авантюриста і колекціонера Лоренцо Буторіні (1702—1753), яку передали Королівському католицькому університету Мексики. Мимоволі вона стала базою майбутнього музею антропології, бо мала історичні артефакти, копії індіанських написів, мапи та рукописи. Передадуть музею пізніше і Камінь Сонця — календарний диск, знайдений у Мехіко ще у грудні 1790 року. Вже на початку 19 ст. президент Мексиканської республіки Гвадалупе Вікторія видав наказ про створення Національного музею Мексики у 1825 р. (прообразу майбутнього музею антропології). Збірка збагачувалась і у 1906 р. було прийняте рішення розмежувати експонати за двома історичними періодами. У вересні 1910 р. музей відкрили вдруге під назвою — Національний музей археології, історії и етнографії.

Лише з 13 грудня 1940 р., коли музей перевели у Чапультепекський палац, він отримав сучасну назву — Національний музей антропології, яку і зберігає. З вересня 1964 р. має сучасне власне приміщення.

Сучасна експозиція музею складається з двох великих частин — перший поверх відвели під матеріали археології, другий поверх займає відділ етнографії. Прилеглу територію музею збагатили архітектурними макетами, облямованими рослинами.

Галерея

Архітектурні макети

Фрески в музеї, сучасні і стародавні

Рукописи

Скульптури

Кераміка індіанців

Експозиції

Джерела Román Piña Chán (conservateur du musée à l'époque), A Mexico ville olympique, un musée ultra moderne, dans Archéologia n°24, septembre-octobre 1968 Felipe Solís: Das Nationale Anthropologische Museum. Monclem Ediciones, Mexiko-Stadt 1999, ISBN 970-9019-00-7 (deutsche Übersetzung: Enriqueta Kuhlmann, Andrea Löbau). Милослав Стингл, Тайны индейских пирамид , М, «Прогресс», 1978

Посилання

Див. також Дієго де Ланда Камінь Сонця Кодекси мая Бартоломе де лас Касас Кнорозов Юрій Валентинович Дрезденський кодекс Мадридський кодекс Кодекс Грольє Дієго Рівера Мистецтво Мексики Музей золота, Богота Примітки