Чува́шія, офіційна повна назва Чува́ська Респу́бліка — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Столиця — місто Чебоксари (). Республіка утворена 24 червня 1920 року.
Географія
Географічне положення Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її притоками Сурою і Свіягою.
Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією й Ульяновською областю на півдні.
Історія
Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з V по VIII сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. Наприкінці VII століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чуваського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в X сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.
У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.
У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.
Населення
Чисельність населення — 1 159 768 осіб (2025) Щільність населення — 63,23 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 65,36 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −6,2 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,4 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 15,6 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,318 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 69,99 (чоловіки — 64,84; жінки — 75,35) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1138 (2017)
Етнічний склад населення +Етнічний склад населення ЧувашіїЕтнос19261939195919791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Чуваші667 69574,6777 20272,2770 35170,2887 73868,4906 92267,8889 26867,9814 75067,7684 93063,7Росіяни178 89020,0241 38622,4263 69224,0338 15026,0357 12026,7348 51526,6323 27426,9329 99130,7Татари22 6352,529 0072,731 3572,937 5732,935 6892,736 3792,834 2142,829 0922,7Мордва23 9582,722 5122,123 8632,220 2761,618 6861,415 9931,213 0141,17 7070,7Інші1 3010,16 6350,68 5800,714 8741,119 5951,420 1451,518 2981,623 0852,2Не вказали етнос68—16—11—3 454—48 069—112 104— Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року: населеннячувашіросіянитатаримордваукраїнці Чебоксари460 83858,831,51,00,5 Алатир 36 8002,783,58,2 Канаш 44 96352,732,08,80,5 Новочебоксарськ123 09350,038,81,30,60,7 Шумерля31 60721,965,62,12,60,5 Алатирський район16 56220,362,01,013,8 Аліковський район18 27197,51,8 Батиревський район38 37170,51,527,4 Вурнарський район35 40990,48,0 Ібресинський район25 75184,410,52,51,6 Канаський район39 66993,53,5 Козловський район20 54070,422,95,2 Комсомольський район26 90867,44,427,4 Красноармійський район16 01894,02,8 Красночетайський район16 90896,92,2 Маріїнсько-Посадський район23 89075,621,4 Моргауський район34 64996,12,8 Поріцький район13 9184,271,322,8 Урмарський район25 15994,53,3 Цівільський район33 88388,210,3 Чебоксарський район60 62790,77,2 Шемуршинський район14 63780,06,510,91,9 Шумерлинський район10 61480,915,8 Ядринський район29 91281,615,7 Яльчицький район20 44296,91,01,6 Янтіковський район16 40389,68,8
Татари в Чувашії Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пунктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).
Українці в Чувашії У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.
Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»Марунчак М. Українці в СССР поза кордонами УРСР. Вінніпеґ — 1974. — С. 88.
Вільне володіння мовами +Вільне володіння мовами серед населення Чувашії (2021):МоваВсе населенняМіське населенняСільське населенняКількість осіб% від тих, хто вказав володіння мовоюКількість осіб% від тих, хто вказав володіння мовоюКількість осіб% від тих, хто вказав володіння мовоюРосійська1 098 95399,30679 06199,39419 89299,15Чуваська478 48043,23174 21025,50304 27071,85Англійська50 1014,5339 1965,7410 9052,58Татарська26 4892,396 1600,9020 3294,80Німецька10 9700,997 1791,053 7910,90Мордовська4 7400,431 8720,272 8680,68Французька1 8070,161 4960,223110,07Українська1 7460,161 4020,213440,08Марійська1 6690,151 3050,193640,091 4430,139400,145030,12Вказали володіння мовами1 106 73293,24683 24390,14423 48998,73Не вказали володіння мовами80 1776,7674 7439,865 4341,27Разом1 186 909100757 986100428 923100
Адміністративний поділ +Район, міський округПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрПоселенняНаселеніпункти Алатирський район 1937,38 21630 17244 14216 Алатир 16 46 Аліковський район 554,12 21745 18282 15173 Аліково 12 115 Батиревський район 943,66 41769 38620 33419 Батирево 19 56 Вурнарський район 1012,59 41417 35850 31105 Вурнари 19 102 Ібресинський район 1201,18 28377 26192 22893 Ібресі 13 57 Канаський район 981,21 42623 39708 34528 Канаш 24 108 Козловський район 516,75 26388 21649 18445 Козловка 10 68 Комсомольський район 630,30 27273 26951 24567 Комсомольське 12 54 Красноармійський район 456,39 17940 16036 13849 Красноармійське 9 89 Красночетайський район 691,56 21117 16941 13568 Красні Четаї 10 70 Маріїнсько-Посадський район 686,06 26959 23895 21562 Маріїнський Посад 12 79 Моргауський район 845,30 37100 34884 32107 Моргауші 16 177 Поріцький район 1116,86 17311 13992 11903 Поріцьке 12 37 Урмарський район 598,26 28189 25189 22204 Урмари 16 52 Цівільський район 790,80 38744 36772 35375 Цівільськ 17 139 Чебоксарський район 1178,84 58766 62920 62039 Кугесі 17 172 Шемуршинський район 799,10 16588 14759 11969 Шемурша 9 31 Шумерлинський район 1047,37 13298 10765 8495 Шумерля 11 57 Ядринський район 901,21 34456 29965 24672 Ядрин 18 126 Яльчицький район 567,20 25033 20452 16293 Яльчики 9 53 Янтіковський район 524,67 18580 16421 14069 Янтіково 10 31 Алатирський міський округ 14,70 43161 38203 34176 Алатир - 1 Канаський міський округ 18,50 50593 45607 45222 Канаш - 1 Новочебоксарський міський округ 51,14 126210 124392 127099 Новочебоксарськ - 2 Чебоксарський міський округ 248,10 452221 464208 505800 Чебоксари - 5 Шумерлинський міський округ 13,30 36239 31722 28647 Шумерля - 1+
Населені пункти +Найчисельніші населені пункти Чувашії №Населений пункт200220102025 1 Чебоксари 440 621 453 721 497 061 2 Новочебоксарськ 125 857 124 097 120 361 3 Канаш 50 593 45 607 43 035 4 Алатир 43 161 38 203 30 989 5 Шумерля 36 239 31 722 25 554 6 Кугесі 11 658 11 917 13 451 7 Цівільськ 12 967 13 479 12 857 8 Вурнари 10 929 10 086 10 522
Економіка
Природні ресурси Гідроелектропотенціал річки Волги в республіці неповністю реалізований на Чебоксарській ГЕС. Цінні чорноземні ґрунти розташовані на південному сході по межі з Республікою Татарстан, на південному заході, на захід від річки Сури і в межиріччі Великого і Малого Цивіля.
Корисні копалини Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.
Транспорт Аеропорт Чебоксари Автомобільний шлях М7 «Волга» Автомобільний шлях Чебоксари — Ульяновськ, Цивільськ — Казань і республіканські шляхи протяжністю 2342 км «Південний» напрям Транссибу з одноколійними не електрифікованими гілками від депо Канаш на Чебоксари і через депо Алатир на Красний узел (Мордовія) Судноплавство по Сурі (не підтримується) і Волзі на всьому протязі в межах республіки, Чебоксарський річковий порт Нафтопровід Альметьєвськ — Нижній Новгород потужністю 138000 тонн на добу Нафтопродуктопровід Нижньокамськ — Альметьєвськ — Нижній Новгород потужністю 2500 тонн на добу Мережа магістральних газопроводів Ямбург — Західна межа, Ямбург — Єлець-1,2, Уренгой — Ужгород, Уренгой — Центр-1,2, Ямбург — Тула-1,2 та Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород. Загальна продуктивність становить 810 млн м³/сек. Далекомагістральна ЛЕП Костромська ГРЕС — Нижній Новгород — Казань — Заїнська ГРЕС.
Культура і мова
Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.
В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.
Національне радіо Чувашії
Театри і філармонія Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова Чуваський державний театр опери та балету Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель Чуваський державний театр ляльок Чуваська державна філармонія
Спорт
Чемпіонат Чувашії з футболу
Влада
Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.
Чуваська Республіка — самостійний суб'єкт Російської Федерації, в межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.
До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»
Див. також Чуваська центральна рада
Примітки
Посилання
Офіційний портал органів влади Чуваської Республіки Чуваська Республіка в довіднику-каталозі «Вся Росія» Суспільство і політика в Чувашії Інформація про Чувашію