Метате́за ( — «переставляння») — перестановка звуків, рідше складів у слові. Зумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих конкретній мові звукосполучень. Один з видів комбінаторних змін.
Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище, що найчастіше трапляється в запозичених словах. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.
Приклади метатези Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах ( > > , > , > крилос), зокрема в особових іменах (Флор > Фрол, Сильвестр > Селиверст).
Українська мова Бондар — з боднар («той, що робить бодні») Ведмідь — з медвідь («той, що їсть мед») Гомілка — з голінка (через проміжну форму *гонілка) Гамазей — з магазин Намисто — з монисто Суворий — із суровий
Російська мова Кувалда — з ковадло (від через українське або білоруське посередництво) Ладонь — з долонь (пор. ). Сыворотка — із сыроватка (пор. ) Мрамор — від .
Див. також Асиміляція (мовознавство) Дисиміляція (мовознавство) Метатеза плавних у слов'янських мовах Алотеза Інфіксація
Примітки
Джерела УРЕС — 2-е видання.
Посилання
Володимир СЕЛЕЗНЬОВ Правда історії та міфи мовознавства. Газета День Павлюк М. В. Метатеза в міфоепічному етнонімуванні