Гіпотеза трьох секторів економіки () — економічна теорія, що ділить економічну діяльність на три сектори: видобуток сировини (первинний), виробництво (вторинний) і сферу послуг (третинний). Гіпотезу розробили Колін Кларк та Жан Фурастьє.
За цією гіпотезою основний фокус економічної діяльності поступово зміщується від первинного сектора до вторинного, і далі — третинного. Жан Фурастьє оцінював цю тенденцію як позитивну.
Структурні зміни за Фурастьє
Розподіл робочої сили між трьома секторами змінюється, за Фурастьє, так:
Перша фаза: Традиційна цивілізація
Відсоток робочої сили: Первинний сектор: 70 % Вторинний сектор: 20 % Третинний сектор: 10 %
На цій фазі науковий розвиток суспільства ще недостатній, машини майже не використовуються. Цей рівень відповідає середньовічній Європі та сучасним країнам, що розвиваються.
Друга фаза: Перехідний період
Відсоток робочої сили: Первинний сектор: 20 % Вторинний сектор: 50 % Третинний сектор: 30 %
У первинному секторі на цій фазі використовуються машини, що зменшує потребу в робітниках. Внаслідок цього зростає попит на виробництво машин, що є вотчиною вторинного сектора. Перехідний період починається з індустріалізації. Водночас зростає частка третинного сектора, зокрема фінансів, а також сила держави в економіці.
Третя фаза: Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили: Первинний сектор: 10 % Вторинний сектор: 20 % Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційних технологій та п'ятинний — сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
Див. також Первинний сектор економіки Вторинний сектор економіки Третинний сектор економіки
Література Bernhard Schäfers: Sozialstruktur und sozialer Wandel in Deutschland. («Social Structure and Social Change in Germany») Lucius und Lucius, Stuttgart 7th edition 2002 Rainer Geißler: Entwicklung zur Dienstleistungsgesellschaft. In: Informationen zur politischen Bildung. Nr. 269: Sozialer Wandel in Deutschland, 2000, p. 19f. Jean Fourastié: Die große Hoffnung des 20. Jahrhunderts. («The Great Hope of the 20th Century») Köln-Deutz 1954 Hans Joachim Pohl: Kritik der Drei-Sektoren-Theorie. («Criticism of the Three Sector Theory») In: Mitteilungen aus der Arbeitsmarkt- und Berufsforschung. Issue 4/Year 03/1970, p. 313-325 Stefan Nährlich: Dritter Sektor: «Organisationen zwischen Markt und Staat.» («Third Sector: Organizations Between Market and State»). From «Theorie der Bürgergesellschaft» des Rundbriefes Aktive Bürgerschaft («Theory of the Civil Society» of the newsletter «Active Civil Society») 4/2003 Uwe Staroske: Die Drei-Sektoren-Hypothese: Darstellung und kritische Würdigung aus heutiger Sicht («The Three-Sector-Hypothesis: Presentation and Critical Appraisal from a Contemporary View»). Roderer Verlag, Regensburg 1995