Майкл Едрієн Каррік (, 28 липня 1981, Волсенд, Тайн-енд-Вір, Англія) — англійський футболіст, що грав на позиції центрального півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Почав кар'єру в клубі «Вест Хем Юнайтед», після чого грав за «Тоттенгем Готспур». У 2006 році перейшов у «Манчестер Юнайтед», за який виступав упродовж 12 сезонів, зіграв 464 матчі та в останньому сезоні був капітаном клубу. Він зарекомендував себе як ключовий член команди, яка виграла Прем'єр-лігу в сезоні 2006/07 років, що стало їхнім першим титулом за чотири роки. Наступного сезону він був частиною команди, яка виграла фінал Ліги чемпіонів 2008 року проти «Челсі», відігравши повні 120 хвилин і реалізувавши свій післяматчевий пенальті. Вигравши Кубок Англії 2016 року, Каррік став володарем всіх національних нагород в англійському футболі і є єдиним англійським гравцем разом з колишнім товаришем по команді Вейном Руні, який виграв англійську Прем'єр-лігу, Кубок Англії, Лігу чемпіонів УЄФА, Кубок англійської ліги, Суперкубок Англії, Лігу Європи УЄФА та клубний чемпіонат світу.
У складі збірної Англії дебютував у 2001 році у віці 19 років у матчі зі збірною Мексики. Загалом провів за збірну Англії 34 матчі і зіграв з командою на двох великих турнірах — чемпіонатах світу 2006 та 2010 років.
Завершивши ігрову кар'єру, залишився у «Манчестер Юнайтед», ставши асистентом головного тренера, а в листопаді 2021 року, після того як Уле Гуннар Сульшер залишив посаду головного тренера, Каррік протягом тижня виконував обов'язки головного тренера.
Клубна кар'єра
Ранні роки Майкл народився в сім'ї Вінса та Лінн Карріків. Він почав грати у футбол у віці п'яти років. Щосуботи ввечері він грав за клуб «Волсенд Бойз», у якому його батько був волонтером. Коли Майклу виповнилося 12, він перейшов у «Волсенд Скулз», а потім в «Норт Тайнсайд Скулз». Ще виступаючи за «Волсенд Бойз», Каррік був викликаний до юнацької збірної Англії. У шкільні роки і період, що передував його переходу в «Вест Гем Юнайтед», Каррік грав на позиції нападника. Лише у складі «молотобійців» він перейшов у півзахист.
«Вест Гем Юнайтед» Майкл навчався у середній школі Західного Волсенда та у школі Бернсайд Комм'юніті. Після того, як він отримав атестат про середню освіту () у 1997 році, багато клубів хотіли підписати талановитого футболіста. Найспритнішими виявилися скаути «Вест Хем Юнайтед» в Волсенді Дейв Муні та Білл Гіббс, які стежили за Майклом з часів його виступу за «Волсенд Бойз». Талановитий футболіст не привертав до себе великої уваги північно-східних клубів. На думку Гаррі Реднаппа, причина цього полягала в тому, що Каррік був занадто високим і нескладним, до того ж постійно відчував болі в колінах.
Професійна футбольна кар'єра Карріка розпочалася у знаменитій молодіжній академії «Вест Хем Юнайтед» у 1998 році. Майкл відмінно проявив себе в фіналі Молодіжного кубку Англії, в якому він (поряд з іншою майбутньою зіркою Джо Коулом) допоміг «Вест Гему» здобути надпереконливу перемогу над «Ковентрі Сіті» з рахунком 9:0 (з них два м'ячі забив Каррік).
Дебют Карріка на рівні основної команди відбувся в серпні 1999 року в зустрічі з «Бредфорд Сіті», коли Майкл вийшов на заміну Ріо Фердінанду, а його команда виграла у цьому матчі з рахунком 3:0. По ходу сезону Каррік провів два місяці в оренді в «Свіндон Тауні» і місяць в «Бірмінгем Сіті», після чого зіграв кілька матчів за «Вест Гем», забивши свій перший гол за клуб 22 квітня 2000 року в ворота «Ковентрі Сіті». У сезоні 2000/01 він провів свій перший повний сезон за «Вест Гем» і виявив себе з кращого боку, за що був номінований на звання молодого гравця року за версією Професійної футбольної асоціації (проте нагорода дісталася Стівену Джеррарду з «Ліверпуля»).
Більшу частину сезону 2002/03 Каррік пропустив через травму, а «молотобійці» вилетіли з Прем'єр-ліги. Каррік вирішив залишитися в команді і сезон 2003/04 провів у Чемпіонаті Футбольної ліги. «Вест Гем» фінішував у зоні плей-офф але не зумів пробитися до прем'єр-ліги, поступившись «Крістал Пелес» з рахунком 0:1. Майкл був включений до команди року за версією ПФА у своєму дивізіоні.
Після закінчення сезону ряд клубів почав виявляти інтерес до Карріка, включаючи «Портсмут», «Арсенал» і «Тоттенгем Готспур». Повідомлялося, що «Арсенал» лідирував у гонці за півзахисником, але потім Патрік Вієйра вирішив залишитися в команді, і «каноніри» вийшли з числа претендентів на Карріка.
«Тоттенгем Готспур» 24 серпня 2004 року Каррік перейшов у «Тоттенгем Готспур» за 3,5 млн фунтів стерлінгів. Через травму він дебютував за «шпор» лише 18 жовтня, коли «Тоттенгем» програв у гостях «Портсмуту» 0:1. Перший матч у стартовому складі Каррік провів 9 листопада вже під керівництвом нового тренера: Жак Сантіні був звільнений, а його місце посів Мартін Йол. «Тоттенгем» переміг «Бернлі» в четвертому раунді Кубка Футбольної ліги з рахунком 3:0, Майкл зробив одну з гольових передач.
У команді Йола Каррік став одним із ключових футболістів. Він пропустив лише 3 матчі Прем'єр-ліги в сезоні 2005/06. 3 грудня 2005 Каррік забив перший гол за «шпор», який приніс їм перемогу над «Сандерлендом» (3:2). За підсумками сезону він зробив найбільше передач серед гравців «Тоттенхема» і розділив перше місце з нападником Мідо за результативними передачами. «Шпори» показали найкращий результат за час виступів у Прем'єр-лізі, посівши 5-е місце. При цьому до останнього туру вони йшли четвертими і поступилися лігочемпіонським місцем «Арсеналу» лише після поразки від «Вест Гема» 7 травня; перед цим матчем 10 гравців «Тоттенгема», включаючи Карріка, стали жертвами харчового отруєння.
«Манчестер Юнайтед»
2006—2009
31 липня 2006 року Каррік перейшов в «Манчестер Юнайтед». «Шпори» відхилили початкову пропозицію «Юнайтед» у розмірі 10 млн фунтів, але погодилися на базову виплату в розмірі 14 млн плюс бонуси, що потенційно збільшують суму трансферу до 18,6 млн залежно від успіхів гравця та клубу. Це зробило Карріка п'ятим у списку найдорожчих трансферів «Манчестер Юнайтед» на той момент. Головний тренер «червоних дияволів» сер Алекс Фергюсон бачив у Карріку заміну колишнього капітана Роя Кіна, і Майкл отримав футболку з номером 16, що раніше належав Кіну.
Каррік дебютував за «Манчестер Юнайтед» у Прем'єр-лізі 23 серпня 2006 року, вийшовши на заміну в матчі проти «Чарльтон Атлетік», який «Манчестер» виграв з рахунком 3:0. 26 серпня він вперше вийшов у стартовому складі «червоних дияволів» у грі з «Вотфордом» (2:1).
У сезоні 2006/07 Каррік майже у всіх матчах виходив у стартовому складі. Наприкінці грудня він отримав невелику травму, а на його позицію у зоні опорного півзахисника Фергюсон ставив Джона О'Ші чи Даррена Флетчера. Перший гол за «Манчестер Юнайтед» Майкл забив 13 січня 2007 року в домашньому матчі проти «Астон Вілли» на «Олд Траффорд» (3:1).
10 квітня 2007 року Каррік забив два голи дальніми ударами у ворота італійської «Роми» у чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів на «Олд Траффорд». «Юнайтед» переміг із рахунком 7:1 і вийшов у півфінал, в якому, проте, поступився іншому італійському клубу, «Мілану». У Прем'єр-лізі манкуніанці виступили успішніше, здобувши титул чемпіонів Англії вперше за чотири роки. Ця перемога стала для Майкла першою за кар'єру. В останньому матчі сезону «червоні дияволи» втратили можливість зробити золотий дубль, програвши «Челсі» у фіналі Кубка Англії (0:1).
Після підписання Оуена Гаргрівза перед початком сезону 2007/08 Каррік зізнався, що йому не гарантовано місце в основному складі. У жовтні 2007 року Майкл отримав перелом ліктя у матчі з «Ромою» у Лізі чемпіонів. Він повернувся в гру 3 листопада, вийшовши на заміну Андерсону в матчі з «Арсеналом» (2:2).
Перший гол Карріка в сезоні 2007/08 відбувся в доданий час дербі з «Манчестер Сіті» 10 лютого 2008, яке «Юнайтед» програв з рахунком 1:2. Згодом Майкл забив «Вест Гему» 3 травня, завершивши розгром «молотків» на «Олд Траффорд» (4:1), а через тиждень манкуніанці оформили друге чемпіонство поспіль після вирішальної перемоги над «Віганом» (2:0).
21 травня 2008 року Каррік взяв участь у фіналі Ліги чемпіонів на «Лужниках», де суперником «Манчестер Юнайтед» був лондонський «Челсі». Майкл відіграв усі 120 хвилин (основний та додатковий час) і забив один із післяматчевих пенальті. «Червоні дияволи» виграли титул, який став першою європейською нагородою Карріка, у рік 40-річчя першого тріумфу у Кубку європейських чемпіонів та 50-річчя Мюнхенської трагедії.
17 травня, слідом за захисниками Ріо Фердинандом і Весом Брауном, Каррік погодив новий контракт з «Манчестер Юнайтед» до червня 2012 року.
10 серпня 2008 року, в першому матчі нового сезону (за Суперкубок Англії), Каррік вийшов на заміну і також реалізував післяматчевий пенальті, а «Манчестер Юнайтед» переміг «Портсмут». У першому турі Прем'єр-ліги 2008/09 Каррік отримав травму кісточки і вибув на три тижні (через що він пропустив гру за Суперкубок УЄФА), а в першому ж матчі після повернення — нову травму, зіткнувшись із півзахисником «Ліверпуля» Йоссі Бенаюном. Це залишило Карріка поза грою ще на шість тижнів.
Надалі Майкл регулярно виходив на поле у стартовому складі. 13 травня 2009 року він зробив результативний пас і забив переможний гол у ворота «Вігана», що практично забезпечило манкуніанцям титул чемпіонів Англії (для цього потрібно було набрати одне очко у двох останніх матчах). У наступному турі «Манчестер Юнайтед» зіграв унічию проти «Арсеналу» і завоював золоті медалі втретє поспіль і в 18-й раз у своїй історії, зрівнявшись із «Ліверпулем».
27 травня Каррік провів повний матч на Олімпійському стадіоні в Римі, де відбувся фінал Ліги чемпіонів 2009 року. «Червоні дияволи» вийшли у фінал вдруге поспіль, але повторити минулорічний успіх не змогли. «Манчестер» програв каталонській «Барселоні» з рахунком 0:2, згодом Каррік назвав цю гру найбільшим розчаруванням у житті.
2009—2013 30 вересня 2009 року Каррік забив переможний гол «Вольфсбургу» (2:1) у матчі групового етапу Ліги чемпіонів на «Олд Траффорд». У середині сезону 2009/10 він зіграв кілька матчів у центрі оборони через травми центральних захисників Ріо Фердинанда, Неманьї Видича, Веса Брауна та Джонні Еванса. Каррік ніколи раніше не грав на цій позиції, проте головний тренер Манчестер Юнайтед сер Алекс Фергюсон позитивно оцінив його виступ у новій ролі.
Майкл зіграв у фіналі Кубка Футбольної ліги 28 лютого 2010 року, де «Юнайтед» був сильнішим за «Астон Віллу» (2:1), і Каррік вперше отримав золоту медаль цього турніру. У чемпіонаті Англії «Манчестер Юнайтед» посів друге місце, відставши від «Челсі» на одне очко.
Сезон 2010/11 розпочався для «Юнайтед» матчем на Суперкубок Англії, в якому манкуніанці взяли гору над «Челсі» (3:1). Каррік вийшов у стартовому складі і був замінений по ходу гри. У березні 2011 року Каррік продовжив контракт з клубом до кінця сезону 2013/14. Через два з половиною місяці «червоні дияволи» здобули титул чемпіонів країни в рекордний для англійського футболу 19-й раз. Крім того, «Манчестер Юнайтед» знову дістався фіналу Ліги чемпіонів, обігравши в плей-офф марсельський «Олімпік», «Челсі» та «Шальке 04». У фіналі «Юнайтед» знову поступився «Барселоні», цього разу з рахунком 3:1.
У серпні 2011 року «Манчестер Юнайтед» переграв земляків із «Сіті» у матчі за Суперкубок Англії (3:2), поступаючись перед перервою з рахунком 2:0. Каррік був замінений після першого тайму на Тома Клеверлі. 18 грудня він забив вперше за 70 матчів, записавши на свій рахунок гол у ворота «Квінз Парк Рейнджерс» у виїзному матчі Прем'єр-ліги. Каррік разом із партнерами не змогли захистити чемпіонський титул, який дістався «Манчестер Сіті» через кращу різницю м'ячів при рівності очок з «Юнайтед». У єврокубках «червоні дияволи» виступили набагато гірше, ніж у попередньому сезоні: невихід із групи Ліги чемпіонів та поразка на ранній стадії плей-оф Ліги Європи.