Валерій Михайлович Грошко ( , с. Миньківці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — український поет, журналіст, громадський діяч.
Життєпис Валерій Михайлович Грошко народився 18 травня 1953 року у селі Миньківці Дунаєвецького району Хмельницької області Української РСР СРСР в сім'ї журналістів Михайла Львовича та Валентини Костянтинівни Грошків. Батько як журналіст об'їздив усю Хмельницьку область. Він часто розповідав Валерієві про побачене, а іноді спеціально возив його в цікаві і визначні місця (Кам'янець-Подільський, Сатанів, Смотрич, Зіньків).
1970 року Валерій із золотою медаллю закінчив середню школу № 3 у місті Красилів. 1977 року він закінчив факультет журналістики Львівського університету.
У 1968 році почав трудовий шлях у редакції Хмельницької обласної молодіжної газети «Прапор юності» (згодом перейменованої в «Корчагінець»). З 1977 року почав працювати в одеській обласній партійній газеті «Чорноморська Комуна». Опісля у цьому ж місті працював в газетах «Ах, Одеса!», «Одеські вісті»https://on-demand.eastview.com/browse/publication/105206/udb/8/одеські-вісті, «Чорноморські новини».
Брав активну участь у громадсько-політичному житті Одеси. Один із засновників і перший голова товариства «Південна громада». Один із організаторів і очільників Одеської обласної організації Народного руху України. Делегат від Одеської області його перших двох з'їздів (1989, 1990). Один із фундаторів народного університету українознавства.
З 1999 року живе у Хмельницькому, є провідним співробітником обласної газети «Подільські вісті».
Творчість Автор двох поетичних збірок: «Поезії» (1993); «Наковальня радості і духу» (2010).
На початку поетичної діяльності Грошка письменник Олег Дрямін писавДрямин Олег. Творческий мир Богдана Сушинского: Эссе о жизни и творчестве известного писателя, академика. — Одесса: Астропринт, 1999. — С. 140.:
Примітки
Посилання Перевтілення Мамая Поет Валерій Грошко: «Ми вступили у нову фазу національно-визвольної боротьби»
Література та джерела Грошко В. М. Наковальня радості і духу. — Сімферополь. — Доля. — 2010. Волохівський В. Дзвінкої радості коваль // Край Кам'янецький. — 4 лютого 2011. Слободенюк Тетяна. Світ — це щастя, а у ньому — ти // Подільські вісті. — № 188. — 10 грудня 2010. Маліш Петро. Поезії — немов ключі від неба // Подільський кур'єр.- 1 січня 2011. Волохівський В. Що наше щастя? Лиш пригорщі сміху і зерен / Подільські вісті. — № 75—76 21 травня 2013. Качеровська Н. Під кобзу розпочати спів // Хмельницький. — Медобори. — № 7. — 2013.