Дунаєве́цький райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — місто Дунаївці. У районі 1 міська об'єднана територіальна громада, 1 селищна об'єднана територіальна громада, 1 сільська об'єднана територіальна громада, 1 селищна і 4 сільських ради; 1 місто, 2 селища міського типу та 83 села.
Дунаєвецький район є складовою частиною Поділля. Це один із 20 районів Хмельницької області. За площею території (1,182 тис. км² або 5,7 % від площі області) Дунаєвецький район належить до великих районів і посідає серед них 7 місце.
Географічне розташування Дунаєвецький район знаходиться на півдні Хмельницької області. Його територія розташована між 48°44` і 49°05` північної широти і між 23°30` і 27°13` східної довготи. Крайніми точками району є: на півночі — село Удріївці; на півдні — село Чимбарівка; на сході — село Миньківці; на заході — селище Смотрич.
Протяжність району з півночі на південь — 40 км, із заходу на схід — 47 км. Географічний центр району майже збігається із розташуванням міста Дунаївці, що є вигідним чинником соціально-економічного розвитку території.
Дунаєвецький район розташований на Подільській височині в зоні лісостепу. Рельєф, ґрунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського освоєння, що зумовило давнє заселення її і видозміну ландшафтів внаслідок активного антропогенного впливу.
Дунаєвеччина межував: на півночі — із Ярмолинецьким на північному сході — із Віньковецьким на сході — з Новоушицьким на півдні — з Кам'янець-Подільським на заході — з Чемеровецьким на північному заході — з Городоцьким районами.
Всі вони мають здебільшого агропромисловий розвиток без значного промислового і паливно-ресурсного потенціалу, тому важливе значення має його положення на транспортному шляху, що зв'язує Київ, Житомир, Вінницю, Хмельницький із Кам'янець-Подільським, Чернівцями, Бєльцями та Кишиневом. Таким магістральним шляхом є автодорога Житомир — Чернівці. Територію району перетинає газопровід «Союз», залізниця Хмельницький — Ларга — Чернівці.
Історія В різні часи територія сучасної Дунаєвеччини входила до складу різних держав. У ХІ ст. ця територія (відома з ХІІ ст. як Пониззя) входила до Теребовлянського князівства, а із 1141 року — до Галицького. В 1199 році вона увійшла до Галицько-Волинського князівства. У 1362 році Поділля потрапило під владу Великого князівства Литовського і було до середини XV ст. автономним князівством. Після захоплення у 1430–1433 роках Польщею на теренах Поділля було утворено Подільське воєводство і сучасна територія Дунаєвеччини входила до Кам'янецького повіту цього воєводства.
Після другого розподілу Речі Посполитої 1793 року, коли Поділля увійшло до Російської імперії, тут створюється Подільське намісництво, а із 1797 року — Подільська губернія. Більша частина волостей, що була на території Дунаєвеччини (а саме — Дунаєвецька, Лисецька, Миньковецька, Мукарівська, Тиннянська) входили до Ушицького повіту, а Смотрицька та Маківська — до Кам'янець-Подільського. Такий поділ існував аж до 1923 року.
У 1923 році був утворений Дунаєвецький район. На той час його площа становила 352 км², мешкало близько 30 тис. осіб, входило 69 населених пунктів, що підпорядковувалися 19 сільським радам. Решта населених пунктів сучасного Дунаєвецького району входило до Миньковецького, Смотрицького та Солобковецького районів.
Із 1925 року Дунаєвецький район входив до Кам'янець-Подільського округу, а із 9 лютого 1932 року — до Вінницької області. 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область (із 1954 року — Хмельницька), до якої увійшли 37 західних районів Вінницької області, в тому числі і Дунаєвецький район. Площа та межі району неодноразово змінювались. Так у 1959 році до його складу увійшла західна частина Миньковецькогоs:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області» та південна частина Солобковецького районів, а у 1962 році — ще й і східна частина Смотрицького районів. І лише у середині 60-х років ХХ ст. Дунаєвецький район був утворений у сучасних межах. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Дунаєвецького району: Великокарабчіївську — до складу Городоцького району, Проскурівську — до складу Ярмолинецького району.
У 2020 році в результаті проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні район об'єднано з Новоушицьким, Чемеровецьким та Кам'янець-Подільським (1923—2020) районами у складі оновленого Кам'янець-Подільського району. З цього часу Дунаєвецький район перестав існувати як адміністративно-територіальна одиниця.
Адміністративно-територіальний поділ До адміністративної реформи 2015 року Дунаєвецький район поділявся на 46 місцевих рад, в тому числі 1 міську раду — Дунаєвецьку, 2 селищні ради — Дунаєвецьку та Смотрицьку та 43 сільські ради, яким було підпорядковано 86 населених пунктів, в тому числі одне місто Дунаївці, 2 селища міського типу — Дунаївці та Смотрич, 83 сільські населені пункти.
13 серпня 2015 року Рішенням Хмельницької обласної ради у районі утворено 3 об'єднані територіальні громади — Дунаєвецька міська громада, Дунаєвецька селищна ОТГ та Маківська сільська громада.
З 13 серпня 2015 року до складу району входить 3 об'єднані громади, Смотрицька селищна рада та Балинська, Лисогірська, Рудківська, Старогутська сільські ради.
Населені пункти
Місто Назва Кількість мешканців Міська рада Дунаївці 16 448 Дунаєвецька міська рада
Селища міського типу Назва Кількість мешканців Селищна рада Дунаївці 2758 Дунаєвецька селищна рада Смотрич 2102 Смотрицька селищна рада
Села № Назва Кількість мешканців Сільська (міська) рада 1 Антонівка 123 Держанівська сільська рада 2 Балин 2270 Балинська сільська рада 3 Балинівка 596 Балинська сільська рада 4 Блищанівка 512 Михайлівська сільська рада 5 Варварівка 113 Підлісномукарівська сільська рада 6 Велика Кужелева 785 Великокужелівська сільська рада 7 Велика Побійна 1149 Великопобіянська сільська рада 8 Великий Жванчик 1584 Великожванчицька сільська рада 9 Вихрівка 510 Вихрівська сільська рада 10 Воробіївка 837 Воробіївська сільська рада 11 Гамарня 5 Морозівська сільська рада 12 Ганнівка 702 Ганнівська сільська рада 13 Гірчична 733 Гірчичнянська сільська рада 14 Голозубинці 1066 Голозубинецька сільська рада 15 Городиська 186 Миньковецька сільська рада 16 Гута-Блищанівська 34 Гуто-Яцьковецька сільська рада 17 Гута-Морозівська 258 Морозівська сільська рада 18 Гута-Яцьковецька 379 Гуто-Яцьковецька сільська рада 19 Дем'янківці 521 Дем'янковецька сільська рада 20 Держанівка 412 Держанівська сільська рада 21 Дубинка 155 Рахнівська сільська рада 22 Заголосна 66 Малопобіянська сільська рада 23 Залісці 1337 Залісцівська сільська рада 24 Заставля 756 Чаньківська сільська рада 25 Зеленче 1378 Зеленченська сільська рада 26 Іванківці 755 Іванковецька сільська рада 27 Катеринівка 201 Миньковецька сільська рада 28 Кривчик 609 Рахнівська сільська рада 29 Криничани 291 Смотрицька селищна рада 30 Ксаверівка 146 Гуто-Яцьковецька сільська рада 31 Лисець 1021 Лисецька сільська рада 32 Лисогірка 519 Лисогірська сільська рада 33 Ліпини 112 Великожванчицька сільська рада 34 Лошківці 1080 Лошковецька сільська рада 35 Маків 3250 Маківська сільська рада 36 Мала Кужелівка 285 Малокужелівська сільська рада 37 Мала Побіянка 549 Малопобіянська сільська рада 38 Малий Жванчик 149 Великожванчицька сільська рада 39 Малий Карабчіїв 503 Малокарабчіївська сільська рада 40 Маліївці 727 Малієвецька сільська рада 41 Миньківці 1092 Миньковецька сільська рада 42 Михайлівка 506 Михайлівська сільська рада 43 Михівка 416 Смотрицька селищна рада 44 Міцівці 1501 Міцовецька сільська рада 45 Млаки 107 Гуто-Яцьковецька сільська рада 46 Морозів 764 Морозівська сільська рада 47 Мушкутинці 910 Дунаєвецька міська рада 48 Нестерівці 1473 Нестеровецька сільська рада 49 Панасівка 383 Січинецька сільська рада 50 Підлісний Мукарів 927 Підлісномукарівська сільська рада 51 Пільний Мукарів 420 Вихрівська сільська рада 52 Притулівка 206 Малопобіянська сільська рада 53 Рахнівка 843 Рахнівська сільська рада 54 Рачинці 772 Рачинецька сільська рада 55 Ріпинці 77 Смотрицька селищна рада 56 Руда-Гірчичнянська 173 Малокужелівська сільська рада 57 Рудка 859 Рудська сільська рада 58 Сивороги 465 Сиворогівська сільська рада 59 Синяківці 314 Малокужелівська сільська рада 60 Січинці 937 Січинецька сільська рада 61 Слобідка-Балинська 413 Чечельницька сільська рада 62 Слобідка-Гірчичнянська 138 Іванковецька сільська рада 63 Слобідка-Залісецька 121 Маківська сільська рада 64 Слобідка-Малієвецька 250 Малієвецька сільська рада 65 Слобідка-Рахнівська 593 Маківська сільська рада 66 Сокілець 676 Сокілецька сільська рада 67 Соснівка 167 Сиворогівська сільська рада 68 Сприсівка 276 Малієвецька сільська рада 69 Ставище 659 Ставищенська сільська рада 70 Стара Гута 1024 Старогутянська сільська рада 71 Степок 137 Чаньківська сільська рада 72 Тернова 709 Тернівська сільська рада 73 Тинна 775 Тиннянська сільська рада 74 Томашівка 1259 Томашівська сільська рада 75 Трибухівка 81 Великожванчицька сільська рада 76 Удріївці 532 Удріївська сільська рада 77 Харитонівка 83 Тернівська сільська рада 78 Чаньків 1241 Чаньківська сільська рада 79 Чечельник 790 Чечельницька сільська рада 80 Чимбарівка 140 Великожванчицька сільська рада 81 Шатава 1611 Маківська сільська рада 82 Ярова Слобідка 296 Малокужелівська сільська рада 83 Яцьківці 239 Гуто-Яцьковецька сільська рада
Кліматичні ресурси Кліматичні ресурси сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи, проса, цукрових буряків, картоплі, кормових коренеплодів, однорічних і багаторічних трав, плодових дерев, овочів.
Так як район розташований на півдні області — у Придністров'ї, то ця територія придатна для вирощування теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики тощо).
Клімат на території району має важливе значення для відпочинку людей, найсприятливіші для цього є заліснені ділянки. Вони мають невеликі добові коливання температур повітря. Влітку тут прозоре повітря, насичене фітонцидами, без пилу. Взимку на цих територіях є значна частина снігового покриву, невелика швидкість вітру, що сприяє організації зимових видів відпочинку — лижного спорту, туризму.
Для літнього відпочинку найкращі кліматичні умови на берегах Смотрича, Мукші, Тернавки, Студениці, Ушиці та їх притоки. В теплий період тут достатньо високі температури повітря, довгий купальний сезон (понад 90 днів), добра природна вентиляція території. Однак взимку тут буває багато днів з туманами, сильними вітрами.
На даний час інфраструктура туризму в районі слабко розвинена.
На території району є сприятливі умови для будівництва вітроенергетичних споруд, які можуть бути важливими виробниками екологічно чистої енергії в майбутньому.
Водні ресурси Частка водних ресурсів у природно-ресурсному потенціалі району становить 10,8 %. Водні ресурси складаються із поверхневих та підземних вод.
Дунаєвецький район має значні запаси прісних вод. Норма споживання води для людей на добу (близько 250 літрів) задовольняється у міських поселеннях району. Найбільшими водоспоживачами є сільське господарство, а також харчова промисловість, комунальне господарство.
До поверхневих вод відносяться усі річки та їх притоки — Смотрич, Мукша, Тернава, Тернавка, Студениця, Ушиця. У районі є 84 ставки, площа водного дзеркала становить 371 га. Після реконструкції Миньковецької ГЕС утворилося водосховище на річці Ушиця, яке розташоване також і у Новоушицькому районі.