Бахаї́ (Багаї) або Ві́ра Бахаї́ ( — «бага» — «світло», «слава») — монотеїстична релігія мусульманського походження, яка в ХХ столітті претендує на роль універсальної позаконфесійної духовностіБахаїзм // Велика українська енциклопедія. Реєстр гасел з напряму «релігієзнавство». Київ, 2018.. Заснована Бахауллою в Персії в ХІХ столітті. Нараховує близько семи мільйонів прихильників майже у всіх країнах світу.
Бахаї вважають, що історія релігії — це просто процес освіти, запланований Богом, і що засновники релігій — посланці Бога і відкривачі його плану. Бахауллу розглядають як найостаннішого на цей час, центрального, але не останнього посланця Бога. Він називав себе довгожданим вчителем і наставником усіх народів, що сповідують християнство, іслам, буддизм та інші релігії, і його місія — встановити міцні підвалини для єдності в усьому світі й урочисто відкрити епоху світла та справедливості, яка, як очікують бахаї, неминуче прийде.
Принципи вчення Віри Бахаї — принципи єдності Бога, єдності релігії та єдності людства.
Історія Бахаї називають період від проголошення Баба 1844 року в Ширазі до смерті Абдул-Баха в 1921 році Героїчною Добою Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники Віри Бахаї зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 року описується як Доба Становлення. Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід Віри Бахаї з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він стверджував, що Доба Становлення врешті-решт перейде в майбутню Золоту Добу, в якій Віра Бахаї «охопить більшість людей цілого ряду країн».
Баб Основні статті: Баб, Бабізм В ніч з 23 на 24 травня 1844 року Сійїд Алі-Мухаммад із Ширазу (Іран) проголосив себе «Бабом» (араб. — «Врата»), за одним із релігійних понять шиїтів. Його послідовники стали відомі як бабі. Ісламське духовенство вороже зустріло проповідь Баба і використовувало свій вплив на уряд для організації гонінь на нього та його прихильників. Баба заарештували і 9 липня 1850 року розстріляли в Тебризі. У 1844—1863 роках було страчено близько 20 000 його послідовників у всій Персії.
Бахаї розглядають Баба як передвісника Віри Бахаї. Він проголошував прихід Явителя Бога, Обітованого всіх релігій. Хоча, за його словами, він сам був носієм божественного одкровення, його метою було підготувати людство до приходу нового Месії, в якому бахаї вбачають Бахауллу, засновника Віри Бахаї.
Смерть Баба лише зміцнила віру в справедливість його пророцтва про те, що через дев'ять років прийде: «Той, кого явить Бог», Явитель Бога, який об'єднає всіх людей. Рештки Баба були таємно вивезені з Ірану до Святої землі і поховані на місці, вказаному Бахауллою. Сьогодні на цьому місці в Хайфі (Ізраїль) розташована велична будівля з позолоченим куполом, в ній поховані рештки Баба. Це один із основних духовних центрів паломництва бахаї.
Бахаулла Основна стаття: Бахаулла
Мірза Хусейн Алі Нурі, відомий під титулом Бахаулла ("Слава Божа ") — засновник Віри Бахаї, народився 1817 року в знатній і багатій перській сім'ї.
Відмовившись від придворних посад, належних йому за походженням, Бахаулла уславився своїми щедрістю та привітністю, які здобули йому любов серед земляків.
Проте становище Бахаулли в суспільстві недовго залишалося таким після проголошення ним підтримки релігії Баба.
Розділивши долю багатьох бабі, Бахаулла втратив все своє майно, був ув'язнений, підданий тортурам і висланий з країни.
1852 року уряд Росії запропонував притулок Бахауллі, ув'язненому в тегеранській в'язниці Сіях-Чаль, проте він відмовився, віддавши перевагу засланню до Іраку.
У Багдаді 1863 року Бахаулла оголосив, що він є Обітованим, «Тим, кого явить Бог», прихід якого пророкував Баб впродовж шести років. З Багдаду Бахауллу вислали до Константинополя, потім до Адріанополя і нарешті — до міста Акки (на той час — Османська імперія), куди він прибув 1868 року.
В Адріанополі та Ацці Бахаулла написав ряд послань тогочасним правителям. У них він оголосив майбутнє об'єднання людства і створення єдиної світової цивілізації. Королів, імператорів і президентів XIX століття він закликав узгодити свої розбіжності, скоротити запаси озброєнь і присвятити свої зусилля встановленню миру в усьому світі.
Бахаулла помер 29 травня 1892 року в місцевосці Бахджі (на північ від Акки), де і був похований. На той час його вчення вже поширилося за межі Близького Сходу.
Абдул-Баха Основна Стаття: Абдул-Баха
Аббас Еффенді, старший син Бахаулли, народився 1844 року і з дитинства розділив страждання і вигнання свого батька. Він узяв собі ім'я Абдул-Баха («Слуга Бага»). Перед своєю смертю Бахаулла призначив його Цеторм Завіту, єдиним повноважним тлумачем свого вчення, до якого всі бахаї повинні звернутись. Бахаї вбачають Абдул-Баха взірцем досконалого способу життя бахаї.
Ще коли Абдул-Баха залишався османським в'язнем, в Акку прибули (1898) перші паломники — бахаї з Заходу. Після звільнення 1908 року Абдул-Баха здійснив численні подорожі, які в 1911—1913-х роках привели його до Європи й Америки. Там він проголосив звістку Бахаулли про єдність і соціальну справедливість в релігійних громадах, товариствах пацифістів, профспілках, університетах, перед журналістами та чиновниками.
Абдул-Баха помер 1921 року, зміцнивши основи Віри Бахаї і поширивши її по всьому світу.
Шоґі Еффенді Основна Стаття: Шогі Еффенді У своєму заповіті Абдул-Баха призначив свого онука Шоґі Еффенді Раббані (1897—1957) «Хранителем» і єдиним тлумачем Віри Бахаї.
Шоґі Еффенді працював впродовж 36-ти років до самої своєї смерті в 1957 році. За цей час він переклав багато писань Бахаулли й Абдул-Баха з арабської та перської англійською мовою, роз'яснив їх зміст, прискорив становлення місцевих і національних інституцій Віри Бахаї й очолив безліч місій, метою яких було поширення ідеалів Віри Бахаї по вьому світу.
Принципи Віри Бахаї Основні постулати Віра Бахаї монотеїстична. Бахаї вірять в Бога, який дарує своє керівництво людству через його вічний Завіт, який кожного разу оновлюють його посланці — Явителі (засновники основних світових релігій). Бахаї розглядають їх одкровення як історичні віхи єдиної релігії Бога, що супроводжує людство в усі часи. Основоположні принципи Віри Бахаї — єдність Бога, єдність релігії і єдність людства.
Бахаулла в своїх писаннях стверджує, що заперечення будь-якого з попередніх релігійних пророків, яких Бахаулла називає Богоявленнями або Явителями, рівнозначне запереченню їх усіх, як і самого Бога.
Уявлення про Бога Бахаулла вчить, що Бог є непізнаваним у своїй сутності. Це означає, що люди не повинні намагатися створити уявний образ Бога, уявляючи його, наприклад, в образі людини. Бог розуміється як «особистий Бог, незбагненний, недоступний, джерело всього одкровення, вічний, всезнаючий, всюдисущий і всемогутній» («Бог проходить поряд», ст. 139). Бахаулла відносить такі імена Бога як всемогутній і вселюблячий до обмежених людських уявлень щодо влади та любові. Бахаулла навчає, що людське знання про Бога обмежене тими властивостями і якостями, які ми можемо відчути, і тому пряме знання суті Бога неможливе.
До того ж Бахаулла заявляє, що знання про властивості Бога розкривається людству через його Явителів, яких він надсилає. Бахаулла вчить, що через щоденні молитви і роздуми люди можуть стати ближчими до Бога.
Уявлення про людство Писання Віри Бахаї навчають, що є тільки одне людство і всі люди рівні в очах Бога. Віра Бахаї наголошує, що об'єднання людства є найважливішою передумовою миру у всьому світі. Писання Віри Бахаї підтверджують біологічну і духовну єдність людства, але не заперечують важливість культурної, національної та особистої різноманітності. Бахаулла так говорить про єдність: «Найліпшим засобом та наймогутнішим інструментом зцілення всього світу призначив Господь єдність всіх народів в одній загальній справі, одній спільній вірі».
Уявлення про душу Важливою складовою Віри Бахаї є вчення про душу. Душа не вмирає після смерті тіла людини. Впродовж земного життя душа пов'язана з тілом подібно до того, як світло пов'язане з відбиваючим його дзеркалом. Дзеркало руйнується, але світло вічне. Душа продовжує свій розвиток і наближення до Бога у його незчисленних духовних світах. Наш розвиток у них залежатиме від зусиль, яких ми докладаємо в цьому світі. Рай або пекло — це не місце перебування душі, а її стан: близькість до Бога або віддаленість від нього. Смерті не слід страшитися, бо вона дарує чашу безсмертя і народження в новому духовному світі.
Ставлення до інших релігій Бахаї вірять в процес поступового одкровення, при якому такі релігійні постаті як наприклад Крішна, Авраам, Зороастр, Мойсей, Будда, Ісус, Мухаммед, Баб і Бахаулла були посланцями Бога. Бахаулла також заявляє, що деякі біблійні постаті, як наприклад Адам і Ной, фактично існували і були Явителями Бога. Релігійна історія вважається низкою одного одкровення, де кожен посланець Бога приносив ширше і повніше його розуміння для кожного історичного періоду, в якому з'являвся. Певні соціальні настанови можуть бути відмінені наступним Явителем, тоді як певні загальні принципи, як любов до ближнього або добродійність, універсальні і послідовні. Бахаї не вважають цей процес поступового одкровення закінченим, оскільки Бахаулла передрік прихід нового Явителя не раніше ніж 1000 років від проголошення Бабом своєї місії у 1844 році.
Ставлення до науки Важливий принцип Віри Бахаї — гармонія релігії і науки. Якщо до них правильно ставитися, вони ніколи не будуть суперечити одна одній, оскільки обидві вони — шляхи з'ясування істини. «Будь-яка релігія, що суперечить науці, не є істинною — каже Абдул-Баха — Релігія і наука — два крила, на яких злітають у висоту людський розум і людська душа. Не можна летіти на одному крилі».
Особливості Віри Бахаї Віра Бахаї є монотеїстичною і не є синкретичною релігією (поєднанням релігій). Віра Бахаї є новим одкровенням єдиної віри у Бога, що супроводжувала людство в минулому і буде супроводжувати його у майбутньому. Вона має свої власні священні писання, закони, історію і традиції. Бахаулла вважається обітованим всіх попередніх світових релігій.
+ Спадкоємність релігій за уявленнями багаї РелігіяПророкСвященна книга ІндуїзмКрішнаміж 3000-4000 до н. е.Бхагават-Гіта ЮдаїзмМойсей1400 до н. е.Тора ЗороастризмЗороастр1000 до н. е.Авеста БуддизмБудда566 до н. е.Тіпітака ХристиянствоІсус Христос6 до н. е.Євангеліє ІсламМухаммед570 н. е.Коран Віра БабіБаб1819-1850Баян Віра Бахаї Бахаулла1817-1892Кітаб-і-Агдас
Віра Бахаї Мета Віри Бахаї Шогі Еффенді, обраний Хранителем Віри Бахаї у 1921—1957 рр., написав короткий звіт, де роз'яснив принципи вчення Бахаулли, що, як він каже, разом із законами і завітами Кітаб-і-Акдас, складають його основу:
Незалежний пошук істини, вільної від пут марновірства і традицій; єдність людства; центральна принципова і фундаментальна доктрина Віри; єдність усіх релігій; засудження всіх форм упередженості, заснованої на релігійних, расових, класових або національних ознаках; гармонія, яка повинна існувати між релігією і наукою; рівність чоловіків і жінок, двох крил, на яких птах людства може злетіти у повітря; введення обов'язкового навчання; ухвалення міжнародної допоміжної мови; усунення крайнощів багатства і бідності; запровадження світового трибуналу для винесення судової ухвали в суперечках між країнами; піднесення роботи, що виконується на благо суспільства, до розряду поклоніння; встановлення справедливості правлячим принципом в людському суспільстві; прославлення релігії як засобу захисту всіх народів і націй; боротьба за тривкий глобальний мир як найвищу мету людства — це найважливіші принципи, проголошені Бахауллою.
(Бог проходить поряд, ст. 281)
Соціальні принципи Наступні 12 «принципів» часто називають суттю Віри Бахаї. Їх взято з копій промов, з якими виступав Абдул-Баха під час своєї поїздки Європою та Північною Америкою в 1912 р. Список неавторитетний та існує в різних варіантах:
Єдність Бога Єдність релігій