Стівен Чу (; 28 лютого 1948 в Сент-Луїс, Міссурі, США) — американський фізик-експериментатор. За дослідження в галузі охолоджування та уловлювання атомів з використанням лазерних технологій в 1997 році нагороджений Нобелівською премією з фізики (спільно з Клодом Коеном-Таннуджі та Вільямом Філіпсом).
21 січня 2009 року президент США Барак Обама призначив Стівена Чу на посаду Міністра енергетики. До затвердження на цій посаді був професором з фізики та молекулярної біології в Берклі та директором Національної лабораторія ім. Лоуренса в Берклі. До цього був професором з фізики у Стенфордському університеті.
Життєпис Стівен Чу народився 28 лютого 1948 року в Сент-Луїсі штату Міссурі в США в родині китайських емігрантів. Його батьки походили з Китаю та належали до академічного середовища. Батько, Джу Жуньцюань, був професором інженерії, а мати, Чень Шусянь — вивчала економіку. Дід по батьківській лінії був відомим інженером-будівельником, який брав участь у створенні першої сучасної китайської залізниці. Після закінчення середньої школи Чу вступив до Університету Рочестера, де 1970 року здобув освітній ступінь бакалавра з математики та фізики. У 1976 році отримав освітньо-науковий ступінь доктора філософії з фізики в Каліфорнійському університеті в Берклі, працюючи під керівництвом Юджина Коммінса.
Після захисту дисертації працював у лабораторії Bell Laboratories, де займався атомною фізикою, лазерною спектроскопією та квантовою оптикою. У 1987 році став професором фізики Стенфордського університету. Згодом очолив Національну лабораторію імені Лоуренса в Берклі, де керував дослідженнями в галузі енергетики та кліматичних технологій
Наукова діяльність Основні наукові дослідження Стівена Чу пов'язані з атомною фізикою, лазерною спектроскопією, квантовою оптикою та біофізикою. Найбільше визнання здобули його роботи з лазерного охолодження та захоплення атомів. У 1985—1986 роках Чу разом із колегами вперше реалізував ефективне лазерне охолодження нейтральних атомів і створив так звану «оптичну патоку» (optical molasses), що дозволила значно знизити швидкість руху атомів. Ці дослідження стали основою для розвитку атомних годинників нового покоління, квантових сенсорів, надточної спектроскопії та квантових обчислень.
У 1997 році разом із Клодом Коеном-Таннуджі та Вільямом Даніелем Філліпсом отримав Нобелівську премію з фізики «за розробку методів охолодження й утримання атомів за допомогою лазерного світла». Після переходу до Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі значну увагу приділяв дослідженням у сфері відновлюваної енергетики, біопалива, матеріалознавства та боротьби зі зміною клімату. Він став одним із засновників міждисциплінарних досліджень, що поєднували фізику, хімію, біологію та інженерію.
Урядова кар'єра У січні 2009 року президент США Барак Обама призначив Стівена Чу міністром енергетики США. Він став першим лауреатом Нобелівської премії, який очолив це відомство. На посаді міністра (2009—2013) Чу керував реалізацією масштабних програм розвитку чистої енергетики, підвищення енергоефективності, модернізації електромереж та фінансування наукових досліджень у сфері енергетики. Під його керівництвом Міністерство енергетики США реалізувало значну частину програм, передбачених Американським законом про відновлення та реінвестування.
Після завершення роботи в уряді повернувся до Стенфордського університету, де продовжив наукову діяльність у галузі кліматичних змін, відновлюваної енергетики та декарбонізації промисловості.
Особисте життя Стівен Чу одружений із фізикинею Джин Феттер. Подружжя має двох синів. Чу є членом Національної академії наук США, Американської академії мистецтв і наук, Американського філософського товариства та іноземним членом низки національних академій наук.
Окрім фундаментальної фізики, він активно займається популяризацією науки та виступає за впровадження науково обґрунтованої політики щодо зміни клімату, розвитку безвуглецевої енергетики та скорочення викидів парникових газів.
Примітки
Література Нобелівські премії за 1997 рік //Світ науки. Травень 1998 р. С. 6-9.
Посилання