Та́ктика Фабіа́на () або Стратегія Фабіана (; правильніше Тактика або стратегія Фабія, тому що її засновником під час Другої Пунічної війни був військовий диктатор Стародавнього Риму Квінт Фабій Максим Веррукоз, якого часто називають спрощено Фабієм Максимом) — різновид військової тактики (стратегії), головною метою якої є свідоме ухилення від прямого зіткнення головних сил армії з військами противника, шляхом постійних маневрів, завдання раптових жалких ударів, що призводять поступово противника до ведення війни на виснаження.
Уникаючи генеральної битви з військами противника, сили, що діють з стратегією Фабіана постійно завдають коротких та стрімких ударів, намагаючись якомога швидше вивести ворога з рівноваги, зруйнувати його моральний та бойовий дух та головне виграти час, для зосередження власних сил та підготовки до битви.
Див. також Військова справа Воєнна історія Війна на виснаження Тактика спаленої землі Партизанська війна
Література Liddell Hart, B. H. Strategy. London: Faber & Faber, 1967 (2nd rev. ed.)
Джерела Fabian Strategy: Wearing Down the Enemy