А наш пан отаман по табору ходе

А наш пан отаман по табору ходе, Та по табору ходе, та в руках коня воде. Та в руках коня воде, та до коня говоре: "Та ой, коню мій, коню, коню вороненький, Та чого ж ти стоїш та у станку смутненький?" "Ой тим я смутненький, що пан молоденький, Та що пан молоденький, та гуляти раденький. Та на мені їздиш, та й не попасаєш, Та мене осідлаєш, та й па всю ніч махаєш, Та через воду їдеш, та й не напуваєш, А до шинку приїдеш - до стовпа прив'яжеш, Та сам п'єш-гуляєш, про мене не згадаєш". "Ой коню мій, коню, запродам я тебе, Та запродам я тебе та далеко від себе, Та далеко від себе, та в чужу стороночку, Та в чужу стороночку, та за безціночку, Та за мед, за горілку, та за красную дівку". "Ой пане ж мій, пане, та пане молоденький, Та не продавай мене та далеко од себе, Та не продавай мене, та погадай на себе: Як ми вдвох з тобою в Турції бували, Та в Турції бували, та турка воювали, Турка воювали, та од турка втікали, Та все чистим полем, та понад синім морем, Та понад синім морем, та понад Дунаєм. Та ти ж сидиш, пане, як той соловейко, А я несусь, пане, та як пташка маненька".