Іцени (ікени) — кельтський народ стародавньої Британії, який населяв одну з південно-східних областей острова (тепер Норфолк і Саффолк).
Історія Повстав проти римського панування за часів Нерона. Приводом до повстання слугували: Розорення римськими легіонами острова Англсі, головного притулку друїдизму й вогнища кельтських національних традицій. Зловживання римських адміністраторів і лихварів (зокрема знаменитого Сенеки) Образи, завдані іценській царській родині. У 60 році помер правитель племені Прасутаг. Римляни оголосили конфіскованими всі його володіння. Вдова Прасутага Боудіка очолила повстання. Повсталі іцени і трінованти захопили Веруламій, Камулодун і Лондініум. За союзника римляни мали короля Тиберія Клавдія Тогідубна. Паулін розбив іценів і з крайньою жорстокістю придушив повстання. Боудіка покінчила життя самогубством. Придушення повстання вирішило долю південної частини острова на користь Риму.
Міста та поселення Тетфорд
Правителі іценів Кандуро Аесу Саему Антедій (уп. бл. 25 року) Приєднання до Римської імперії (з 47 року) Прасутаг (47 — 60) Боудіка, цариця (60 — 61), повстала проти Риму.