Гірська республіка (Гірська автономія; ) — держава, проголошена в листопаді 1917 року на території Дагестану й гірських округів Терської області Центральним комітетом Союзу об'єднаних горців Північного Кавказу й Дагестану. Цим самим рішенням ЦК Союзу був перетворений на Гірський уряд.
Історія Перший гірський уряд Головою уряду став чеченський землевласник і нафтопромисловець Абдул-Межид Чермоєв.
Одночасно був укладений союз між Гірським урядом та Військовим урядом Терського козацького війська та створено об'єднаний Терсько-Дагестанський уряд, до якого увійшла більша частина Гірського уряду.
Гірський уряд, однак, міг розраховувати на визнання лише на території Дагестану, причому навіть тут його не всюди визнавали, особливо в аулах, що межували з Чечнею. Сам уряд не мав постійної резиденції. Так, Гайдар Бамматов, що вважався міністром закордонних справ, перебував постійно в Тифлісі у пошуках покровительства «зовнішньої сили» — спочатку Османської імперії, а надалі — Великої Британії. Головні міста Дагестану знаходились під владою рад депутатів та міських самоуправлінь, які отримували підтримку із радянської Астрахані й від солдатських ешелонів, що повертались по домівках з Кавказького й Перського фронтів Першої світової війни, що розпались.
Гірському уряду підпорядковувались 1-й та 2-й Дагестанські кінні полки зі складу білогвардійського Кавказького туземного корпусу. 1-й Дагестанський кінний полк, який після участі в Корніловському заколоті був розквартирований у слободі Хасав'юрт на північ від Петровська (нині Махачкала), 1 листопада 1917 року очолив полковник князь Нух-Бек Шамхал Тарковський. Йому вдалося вивести полк до Темір-Хан-Шура (нині Буйнакськ) для подальшого переформування й використання у воєнних діях проти радянських військ. До початку 1918 року положення в Темір-Хан-Шурі було критичним. 2-й Дагестанський кінний полк під командою полковника Нахібашева не зміг утримати Петровськ та з великими втратами відійшов у напрямку на Шуру, зупинившись у поселенні Кумтор-Кале. Тарковський, привівши свій полк до Темір-Хан-Шура, приступив до формування надійних частин, для чого звів два Дагестанських полки в один, створивши собі базу у поселенні Кумтор-Кале та зайнявши найближчу й останню залізничну станцію Шамхал (далі залізничні колії були знищені чеченцями).
Дагестан у цей час існував лише завдяки багатому хлібом Хасав-Юртському округу, тоді як підвезення решти продуктів, що здійснювалось залізницею через Владикавказ, припинилось. Чеченці та аухівці постійними нападами на російських поселенців змусили їх залишити обжиті місця.
Через міжнаціональні конфлікти, що загострились, початок громадянської війни на Північному Кавказі у січні-лютому 1918 року й наступне проголошення Терської радянської республіки Терсько-Дагестанський та Гірський уряди фактично втратили владу й розпались. Їхні рештки 5 березня 1918 року втекли з Владикавказа до соціал-демократичної Грузії.
Другий гірський уряд 11 травня 1918 року в зайнятому османськими військами Батумі після завершення перемовин з османським урядом делегація керівників Північного Кавказу проголосила незалежність Республіки Союзу горців Північного Кавказу і створили новий Гірський уряд, що звернувся по підтримку до Османської й Німецької імперії.
До складу уряду увійшли колишні члени уряду Гірської республіки і частина членів Терсько-Дагестанського уряду, в тому числі прем'єр-міністр Чермоєв та військовий міністр князь Нух-Бек Шамхал Тарковський.
25 вересня 1918 року Тарковський підписав у Порт-Петровську угоду з козацьким генералом Л. Ф. Бічераховим про спільну боротьбу проти радянської влади. 30.09.1918 уряд Гірської республіки оголосив про скасування всіх декретів радянської влади, денаціоналізації лісів, пасовищ, водних ресурсів. У листопаді 1918 року після заволодіння османськими військами міста Темір-Хан-Шура Гірський уряд переїхав сюди. Тарковський склав із себе диктаторські повноваження, і 17 листопада уряд підписав угоду з османським головнокомандувачем Ф. Юсуф-Ізетт-пашою про перебування в Дагестані османських військ.
Шаріатські суди. Саморозпуск У зв'язку з поразкою Німецької й Османської імперій у Першій світовій війні й відходом османських військ із Закавказзя й Дагестану, Гірський уряд був реорганізований, та наприкінці 1918 року гірський з'їзд у Темір-Хан-Шурі затвердив главою коаліційного кабінету Пшемахо Коцева. Були укладені угоди із загоном терських козаків, що перебував у Дагестані, та з представником Добровольчої армії в Баку генералом І. Г. Ерделі. При допомозі Грузинської Демократичної Республіки, Азербайджанської Демократичної Республіки й Антанти було розпочато формування власних загонів. У січні 1919 року були створені військово-шаріатські суди.
Навесні 1919 року Дагестан зайняли війська генерала Денікіна, після чого Гірський уряд заявив про саморозпуск та знову евакуювався до Тифлісу.
Див. також Конфедерація горських народів Кавказу Північно-Кавказький імамат Північно-Кавказька Радянська Республіка Закавказька Демократична Федеративна Республіка Російсько-кавказький конфлікт Прометеїзм
Джерела Б. М. Кузнєцов. 1918 рік у Дагестані