Давно колись обабіч проїжджої дороги, на могилах, стояли кам'яні баби. Трапилося одному чоловікові проїздити верхом повз ці могили і застав його доo. З'їхав він на могилу, зняв із коня сідло, накрив половиною його бабу, а під другу половину сам сховався. Дивиться — з сусідньої могили йде баба!..
Підійшла і говорить сусідці:
— У тебе, сестро, і гість є?
Тоді обидві баби почали розпитувати чоловіка, як і що робиться на світі: чи носять на різдвяні свята вечерю? Чи ходять у гості кум до кума і кума до куми, брат до брата і сестра до сестри? Чи співають півні?
— Все це є,— відповів чоловік.
Тоді та баба, що надійшла, й каже:
— Довго, довго нам, сестро, ще доведеться стояти... — Сказала це і пішла на свою могилу.