Сучасна українська мова — новітній етап розвитку української мови від кінця XVIII століття до сьогодення, пов'язаний зі становленням і кодифікацією української літературної норми на народнорозмовній основі. Її формування зазвичай пов'язують із розвитком українського письменства кінця XVIII — першої половини XIX століття та подальшим унормуванням у граматиках, словниках і правописах. У XX столітті на функціонування мови істотно впливали суспільно-політичні обставини та мовна політика. Після 1991 року українська мова як державна розширює сфери вжитку, зокрема в освіті, медіа та цифровому середовищі.

Формування Твори, написані українською народною мовою, існували і розповсюджувались в Україні задовго до появи «Енеїди» І. КотляревськогоРегушевський Є. С. Про деякі понятійні та термінологічні стереотипи в історії української літературної мови // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 139—141.. Жива розмовна мова українського народу знаходила відображення ще на початку XVII ст. в інтермедіях до драм Якуба Гаватовича: «Продав кота в мішку» та «Найкращий сон». Ці найстаріші відомі україномовні інтермедії були надруковані як додаток до твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого» (Львів, 1619). Текст твору «Трагедія, або Образ смерті…» надрукував Ян ШелігаІнтермедії Якуба Гаватовича // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В. І. Крекотня. — Київ: «Наукова думка», 1987. — 608 с.Зразки мови інтермедій, драматичних творів // Москаленко А. А. Хрестоматія з історії української літературної мови. — Київ: Радянська школа, 1954. — С. 42.Возняк М. Значення інтермедій з драми Гаватовича // Початки української комедії (1619—1819). — Львів: Вид. «Всесвіт. б-ки», 1919 (обкл. 1920). — 251 с. — С. 33—34.Єрмоленко С. Я. Історія української літературної мови // Ісаєвич Я. Д. Шеліга (Szeliga) Ян // Дзюба О. Гаватович Якуб // .

Історія зберегла факти з початкової доби нової, властивої української літературної мови. Ранні твори, тексти яких збереглися, це насамперед дві інтермедії Я. Гаватовича (1619 р.); «Пісня про Кулину» (1612 р.); інтермедії Митрофана Довгалевського — «Комическое дѣйствіе» (1736 р.)Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського «Комическое дѣйствіе» // Українські інтермедії XVII—XVIII ст. Пам'ятки давньої української літератури. — Київ: Вид. АН Української РСР, 1960. та «Властнотворный образ человѣколюбія Божія» (1737 р.)Інтермедії до драми Митрофана Довгалевського «Властотворний образ» // Українські інтермедії XVII—XVIII ст. Пам'ятки давньої української літератури. — Київ: Вид. АН Української РСР, 1960.; інтермедії Г. Кониського в його драмі «Воскресеніе мертвыхъ» (40-ві роки XVIII ст.)Георгій Кониський. «Воскресєніє мертвих» // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишанича; ред. В. І. Крекотень. — К.: Наукова думка, 1983.; вертепна драма (найстарший текст «волинський» виник, на думку І. Франка, десь наприкінці XVII ст. або на початку XVIII ст.); текст «Козака Мамая» (напівфольклорний); різдвяні й великодні вірші; «Разговоръ» пастухів (здогадно — друга половина XVIII ст.); громадсько-сатиричні вірші — «Сатира на слобожан»Сатира на слобожан // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишанича; ред. В. І. Крекотень. — К.: Наукова думка, 1983., «Вірша про Кирика»Вірша про Кирика // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишанича ; ред. В. І. Крекотень. — К.: Наукова думка, 1983., «Вірша про Куксу»Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишанича; ред. В. І. Крекотень. — К.: Наукова думка, 1983. (всі три вірші виникли у другій половині XVIII ст.); твори І. Некрашевича — «Исповѣдь» (1789 р.), два листи до гнідинського священика І. Филиповича (один з датою 1791 р., другий без дати); «Замисли на попа» (без дати)Твори Івана некрашевича // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишанича; ред. В. І. Крекотень. — К.: Наукова думка, 1983., «Ярмарок»Півторак, Г. П. Староукраїнська літературна мова // Іван Некрашевич // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / Академія Наук УРСР. — Київ: «Наукова думка», 1983. — 696 с.; дві пісні А. Головатого: «Ой Боже наш, Боже милостивий» та «Ой годі нам журитися» (1792 р.); дума гетьмана І. Мазепи «Всі покою щиро прагнуть» тощоБогумил Олександр; Житецький Павло. Начерк історії літературної української мови. До Ів. Котляревського // Україна. Науковий трьох місячник українознавства. 1914. — Книга 2. — С. 26.Чапленко В. К. Початки українського літературно-мовного процесу. Ранні твори як прояви процесу // Історія нової української літературної мови (XVII ст. —1933 р.). — Нью-Йорк, 1970. — С. 19—20..

На початку XVIII ст., тексти, написані українською народною мовою, були переважно світського змісту: про кохання (щасливе та нещасливе), про побутові проблеми, про житейські стосунки. Такі переважно анонімні вірші своїм стилем, мовою і поетикою часто нагадують українські народні пісні (наприклад, «Пѣснь о свѣтѣ»Пѣснь о свѣтѣ / Кіевская старина. — Год восьмой. Том XXIV. № 3. Март. — 1889. — с. 742—744 (Документы, известия, заметки).Пѣснь о свѣтѣ / Франко І. Я. Карпато-руське письменство XVII—XVIII вв. — Львів: З друк. Наук. Т-ва імені Шевченка, 1900. — 160 c. — С. 66–70. О. Падальського«Піснь о світі» ., «От нещасной долѣ»От нещаснои долѣ // Перетц В. Н. Новыя данныя для исторіи старинной украинской лирики. — СПб.: тип. Императорской Академіи наукъ. — 1907. — С. 20—21. От нещаснои долЂ головон[ь]ка в мене болит... // Українська поезія (кінець XVI — середина XVII ст.) / Упорядн. В. П. Колосова, В. І. Крекотень, М. М. Сулима. — Київ: Наукова думка. — (Пам'ятки давньої української літератури). — 1978, 1992. і ін.). Є також значна кількість авторських і безіменних бурлескних віршів та діалогів (різдвяні та великодні вірші)Вірші-травестії (різдвяні й великодні) // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишача ; ред. В. І. Крекотень. — К. : Наук. думка, 1983., інтермедії та інтерлюдіїІнтермедії до п'єс М. Довгалевського і Г. Кониського // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / вступ. ст., упоряд. і прим. О. В. Мишача ; ред. В. І. Крекотень. — К. : Наук. думка, 1983., сатиричні вірші і оповідання, які написані українською народною мовоюРегушевський Є. С. Про деякі понятійні та термінологічні стереотипи в історії української літературної мови / Є. С. Регушевський // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 139—141.. . Прикладом поетичного твору на історичну тематику, писаного мовою, близькою до народної, є «Дума» Й. Шумлянського, що її присвячено Віденській битві 1683 рокуЙосип Шумлянський. Дума з 1686 року // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. / голова ред. кол., наук. ред. Т. Гунчак. — К.: Дніпро, 2001. Т. 3. — Кн. 2. — Остання чверть XVII — початок XVIII ст. / Упор., резюме, приміт. В. Шевчука. — К.: Дніпро, 2001. — 576 с. ISBN 966-578-077-8.

+ «Пѣснь о свѣтѣ» («Піснь о світі», «А хто на світі без долі вродиться»), Олександр Падальський, до 1737 р.

Один із перших віршів, що було надруковано українською народною мовою, дуже близькою до сучасної літературної, є твір Антона Головатого «Пѣсня Черноморскаго войска, по полученіи на землю Высочайшихъ грамотъ сочиненная» (1792)Вірші Антона Головатого // Возняк М. С. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч.вид. — Вид. 2-ге, перероб. Кн. 2. — Львів: Світ, 1994. — С. 419—421.. У листопаді того ж року опублікований у «Новых ежемесячных сочинениях», щомісячному виданні російської Імператорської академії наук.

Нова українська літературна мова Нова українська літературна мова — сучасна українська літературна мова, формування якої пов'язують із кінцем XVIII — першою половиною XIX століття, коли літературна писемна практика дедалі активніше спиралася на народнорозмовну основу. Її становлення традиційно пов'язують із творчістю Івана Котляревського, зокрема з поемою «Енеїда» (1799) та п'єсами «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (обидві написані 1818, поставлені 1819), а також із діяльністю письменників і поетів першої половини XIX століття — П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка та групи поетів-романтиків (зокрема Л. Боровиковського, А. Метлинського, О. Афанасьєва-Чужбинського, В. Забіли, М. Петренка та ін.). У мовній практиці Котляревського та його послідовників орієнтиром стали середньонаддніпрянські говірки та близькі до них слобожанські, на основі яких поступово формувалася літературна нормаМасенко Л. Т. Нова українська літературна мова // Масенко Л. Т. Нова українська літературна мова //  — С. 413—415..

«Енеїда» Івана Котляревського

«Енеїда» Івана Котляревського (1798, 3 частини; 1842 — повне посмертне видання) стала першим великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою. Взявши за основу сюжет однойменної поеми Вергілія, Котляревський у традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників.

Фонологічні процеси в українській мові, починаючи від кін. XVIII — поч. XIX ст.«Історична фонологія української мови». Ю. Шевельов . нові звукозміни не фіксуються, втрата продуктивності чергування [е], [о] з [i] (нові слова не мають такого чергування), закріплення одного з альтернантів у чергуваннях [u] / [w] та [і] / [j] за певними лексемами, втрата опозиції за твердістю / м'якістю перед [і] та опозиції [ɪ] / [і] на початку слова, скорочення вживання дзвінкого м'якопіднебінного проривного [g], заміна його дзвінким гортанним фрикативним [ɦ], що є характерним для багатьох мовців, потужний вплив російської мови: поступово зникають ті риси української мови, які є непритаманні російській мові (наприклад, поширення [v] на місці [w] у позиції перед голосним).

Перша граматика