Соціа́льний проце́с () — серія явищ чи взаємодій, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти. Соціальні процеси перебувають у всіх суспільствах і виступають як упорядкована форма соціальної взаємодії. Найважливішими рисами соціальних процесів є їхня загальність і зв'язок із суб'єктом, який здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у суспільстві поза соціальним процесом. Функціонування і розвиток суспільства відбуваються в різних формах соціальних процесів, які характеризують суб'єктно-об'єктні зв'язки і відносини у всіх сферах діяльності людей.
Визначення
Соціальний процес — послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці. У широкому розумінні соціальний процес є сукупністю односпрямованих соціальних дій, які можна відокремити з сукупності інших. Соціальний процес являє собою довгу серію взаємодій між людиною і суспільним середовищем. Він передбачає насамперед відносно однорідну серію явищ, що у своєму динамічному взаємовпливові дозволяють отримати нове знання. Серія соціальних явищ може бути зрозуміла як процес, якщо: зберігає ідентичність у часі, яка дозволяє вирізнити її з інших серій явища, що передують, зумовлюють бодай частково явища, які йдуть за ними стан речей, що утворюють соціальний процесс, обов'язково не є однорідним.
Соціальний процес може розглядатись як система структурних та функціональних змін у соціальній системі чи як повторювана, упорядкована за певними параметрами соціальна взаємодія. У соціології соціальний процес — це взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни в людських стосунках, у становищі соціальних груп, окремих індивідів, тобто в соціальній структурі. Це може бути серія соціальних явищ, зв'язаних між собою структурними чи причинними (функціональними) залежностями, які спричинюються до переходу певної соціальної системи, підсистеми, будь-якого соціального об'єкта з одного стану в інший.
Сорокін Питирим Олександрович визначав, що «Соціальний процес — це будь-який вид руху, модифікації, трансформації, чергування або еволюції, коротко кажучи — будь-яка зміна даного досліджуваного об'єкта протягом певного часу, будь то зміна його місця в просторі, або модифікація його кількісних або якісних характеристик».
Г. Козирєв, наслідуючи П. Берґера, пише, що під процесом розуміється будь-який вид руху, зміни станів будь-якого об'єкта чи явища. Це потік подій, модифікацій, трансформацій, соціокультурних змін. Це також послідовність соціальних подій. Без процесу, що призводить до тих чи інших змін, соціальна система існувати не може. Процеси відбуваються на різних рівнях соціальної системи. Об'єктом спостереження може бути окремий індивід, соціальна група, організація, суспільство, все людське співтовариство. Поряд з реально перебігаючими процесами і змінами, в людській свідомості відбуваються процеси осмислення, оцінки, переоцінки та інтерпретації подій. При цьому точок зору на одне і те ж подія може бути нескінченна безліч, від частково збіжних до прямо протилежних.
Автори «The Free Dictionary» у дефініції вказують, що соціальний процес — це процес включення в суспільне утворення, організацію чи групу людей. Тут же наводиться перелік основних соціальних процесів, зокрема асиміляція, абсорбація, цивілізація (у вимірі невпинного перетворення), децентралізація (із окремими випадками — десталінізація, роззброєння, демілітарізація тощо), маргіналізація, урбанізація, професіоналізація, процеси миру та т. п. Окремою групою виділяють «humain proccesses», тобто ті, що стосуються людей та їхньої включеності у перебіг подій з плином лінійного часу.
Американський дослідник Арнольд Ґрін вважає, що термін «соціальний процес» включає в себе взаємодію людини і моделей поведінки. Соціальна взаємодія за Ґріном — це взаємний вплив окремих осіб і груп, в своїх спробах вирішити проблеми і в їхньому прагненні до мети. Соціальна взаємодія розкриває конкретні результати реалізації ролей, статусів і моральних норм. Соціальні процеси на думку вченого — лише характерні способи, в яких відбувається взаємодія.
Характерні риси Соціальний процес здійснюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, має стійкий порядок взаємодії своїх компонентів, тривалість у часі і спрямованість до певного стану об'єкта. Сам соціальний процес — це розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Кожен соціальний процес охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом, механізмами, способами зв´язку його елементів. Характеризуючи соціальні процеси, необхідно враховувати такі ознаки, як стадійність, фазність, етапність, різноступеневість їхньої організації, перебігу і розвитку.
Кожен з етапів зміни соціальних об'єктів охоплює фази, що відображають специфіку процесів. Водночас кожному етапу властиві певні особливості, які визначають специфіку стадійності процесу. Процеси зазвичай проходять неоднорідно, протікають різними стадіями, кожен з них є конкретним і предметним, але ці предметність і конкретність стосуються тільки досліджуваного об'єкта чи аспекту його.
Соціальні процеси можуть мати безпосередньо особистісний аспект, однак їхня сутність детермінується процесами іншого рівня соціальної організованості. Сам по собі соціальний процес не може бути гарантом розвитку потенціалу особистості чи іншої соціальної структури. Для розкриття його необхідно знати механізми формування і впливу різних соціальних процесів, щоб забезпечити їхню керованість. Соціальний процес безпосередньо пов'язаний із діючим суб'єктом; його особисті характеристики та особливості, міра залучення до соціального життя в цілому та до спектра соціальних процесів, наявність чи відсутність у нього необхідного політичного досвіду, культури, суттєво впливають на характер здійснення соціального процесу, соціальну організацію та сам порядок протікання процесів та соціальне життя в цілому. Саме тому соціальним процесам властива обов'язкова суб'єктність — у відриві від людей їхнє існування неможливе. Всі перетворення в суспільстві, в його елементах, зміни потенціалу особистості є причиною і наслідком соціальних процесів в ході історичної практики людей. Деякі дослідники вважають соціологію наукою, що розглядає соціальні явища як процес.
Класифікація соціальних процесів Існує багато ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи , з метою глибше соціологічно пояснити механізми їхнього протікання.
Одним із критеріїв класифікації соціальних процесів є ступінь їхньої загальності. Згідно з ним, розрізняють: соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні процеси.
До соцієтальних відносять процеси всесвітньо-історичного розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації.
За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси. Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними. Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.
За можливістю обернення виділяють такі типи процесів: Зворотні процеси — це процеси, які приводять систему до певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається повернення до попереднього стану. Незворотні процеси — відображають той факт, що зміни, які відбулися, не можна повернути назад.
За результатами виділяють два типи соціальних змін — морфогенетичні і трансмутаційні. Морфогенетичні — це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних нововведень, тобто виникнення нових станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму. Трансмутаційні зміни діляться на репродуктивні і трансформаційні. Репродуктивні зміни — адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні — деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.
Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов'язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання. У багатьох соціальних процесах, які ще називають цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи справу з їхніми небажаними наслідками.
За змістом соціального процесу У стосунку до змісту можна виділити такі категорії соціальних процесів: Процеси виснаження, до яких відносяться скорочення робочої сили та праці через вихід на пенсію, зміну місця роботи, еміграцію. Освіта та навчання — процеси розробки та розвитку нового знання, створення нових категорій чи узагальнень в окремих напрямах розвитку. Мотиваційний розвиток чи збитки — зменшення чи збільшення бажання виконувати діяльність. Набір, залучення та імміграція — розширення робочої сили за рахунок активного залучення нових членів, чи з інших причин. Соціальні конфлікти — руйнування чи перетворення існуючого соціального порядку внаслідок війни, тероризму у міжнародному чи локальному масштабах.
За критерієм виконуваної ролі у соціальній системі За роллю, яку вони виконують у соціальній системі, соціальні процеси визначаються як: зародження, формування соціальної системи (процеси організації та самоорганізації); стабілізації соціальної системи (процес згуртування); функціонування соціальної системи (комунікативні або регулятивні); адаптації соціальної системи до зовнішніх умов, що змінюються (процеси інформатизації і комп'ютеризації); еволюції соціальної системи процеси модернізації або революції); розпаду соціальної системи (наприклад, процес «антиселекції»); перехідні процеси (формування плюралістичної системи власності, децентралізація управління суспільними процесами тощо).
Відносно системи, в якій відбуваються Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх розподілено на: внутрішньоособистісні (процес самоосвіти, самовиховання); процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами; процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою; процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти; процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами); процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства; процеси, що відбуваються всередині людства або глобального суспільства (процеси демілітаризації або міждержавної інтеграції). Рівні соціальних процесів відповідають рівням соціальних змін, яких налічується чотири: глобальний рівень, рівень великих соціальних груп, рівень інститутів і організацій, рівень міжособистісних відносин.
Класифікація за особливостями спрямування За специфічними особливостями спрямування можна аналізувати: Висхідні процеси, які припускають розвиток системи. Якщо цей розвиток істотний, то його ототожнюють з прогресом. Еволюційні теорії характеризують розвиток соціуму протягом останніх десяти тисяч років як висхідний прогресивний процес. Спадні процеси призводять систему до негативних дисфункціональних змін — регресу. Лінійні процеси — це поступові, безперервні висхідні або спадні зміни в системі. Ступінчасті процеси припускають поступове нарощування кількісного потенціалу змін, який у певний момент призводить до якісного стрибка або прориву. Циклічні процеси — періодичне повторення певних фаз розвитку системи. Такі процеси можна розглядати як кругові або замкнуті.