Милко Келемен (; 30 березня 1924, Слатина — 8 березня 2018, Штутгарт, Німеччина) — хорватський композитор.
Біографія До 1950 року навчався у Стьєпана Шулека у Музичній академії в Загребі. Удосконалювався у Парижі (1953—1954), Оренбурзі (1958—1960), Сієні і Дармштадті, в Електронній студії Сіменса у Мюнхені (1966—1968). З 1953 року викладав композицію в Загребі, з 1968 року — у різних містах ФРН. 1983 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у музиці.
Келемен — засновник (1961) і керівник фестивалю сучасної музики у Загребі (бієнале). Один з перших хорватських авангардистів, Келемен застосовує новітні прийоми письма, пише електронну музику, у музично-сценічних творах звертається до «театру абсурду».
Твори опери — Новий мешканець (Novi stanar, за Еженом Йонеско, 1964, Мюнстер), Король Убу (König Ubu, 1965, Гамбург), Облогове положення (Der Belagerungszustand, за «Чумою» Альбера Камю, 1970, Гамбург); балет Покинуті (Abbandonate, за Федеріко Гарсією Лоркою, 1964, Любек); кантати (з оркестром); для оркестру — симфонія (1951), симфонієта (1950); п'єси для струнного (1955) і для камерного оркестру (1956, 1958); концерти з оркестром — для фортепіано (1952), скрипки (1953), фагота (1956); камерно-інструментальні ансамблі; п'єси для різних інструментів; хори; цикли пісень для голосу і камерного ансамблю.
Примітки
Джерела Kovacevic К., Milko Kelemen. 1924 -, у його кн.: Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960, s. 206-22. Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.