Кьонбоккун, Палац Кьонбок () — палацовий комплекс на півночі Сеула, Південна Корея, який побудований в 1395. Він був головним і найбільшим палацом в епоху династії Чосон, в якому жила королівська родина, і одним з П'яти великих палаців, побудованих в період Чосон.
Кьонбоккун продовжив бути головним палацом династії Чосон до того, як приміщення були знищені вогнем під час Японсько-корейська війна (1592–1598) та був покинутим на два століття. Однак, у 19 столітті всі 7700 кімнат палацу були відновлені під керівництвом принца-регента Хинсона під час правління вана Коджона. Деякі 500 будівель були відновлені на місці понад 40 гектарів. Архітектурні принципи давньої Кореї були включені до традиції й зовнішності королівського двору Чосону.
На початку 20 століття, більша частина палацу була систематична зруйнована японською імперією під час окупації Кореї. 21 січня 1963 його було визнано як культурна спадщина. Починаючи з 1990-х огороджений палацовий комплекс поступово почали відновлювати до своєї оригінальної форми. Також на його території розташовані та Національний фольклорний музей.
Історія 14–16 століття
Початково Кьонбоккун побудовано у 1394 ваном Тхеджо, першим ваном і засновником чосонської династ, а його назва задумано впливовим міністром на ім'я Чжон До-Чоном. Опісля, палац постійно розширювався під час правління вана Тхеджона та вана Седжона Великого. Він був сильно пошкоджений під час пожежі в 1553, а його вартісне відновлення, яке замовлено ваном Мьонджоном, завершили в наступному році.
Однак, через чотири десятиліття потому, деякі частини палацу були спалені під час японсько-корейська війна 1592–1598, коли корейці злі на двір вана Сонджо через евакуацію Сеула спалили королівську резиденцію. Королівський двір переїхав до палацу Чхандоккун. Місце Кьонбоккуна було залишено в руїнах на наступні три століття.
19 століття У 1867, під час регентства Хинсона Девонгуна, будівлі палацу відновили й створили масивний комплекс, що складався з 330 будинків і 5792 кімнат. Із загальною площею в 410 000 м² землі, Кьонбоккун знову став іконою як для корейської нації, так і для корейської королівської родини. У 1894 та заставили Коджон встановити прояпонський уряд. У 1895 після японськими агентами, її чоловік, імператор Коджон, покинув палац. Імперська родина більше ніколи не повернулася до Кьонбоккуна.
20–21 століття
У 1915 він використовувався як місце для з будівництвом нових виставкових будівель на його території.
Починаючи з 1911 колоніальний уряд японської імперії систематично знищив усі 10 будівель комплексу під час японської окупації Кореї та проводив багато виставок у Кьонбоккуні, проти руйнації виступав . У 1926 уряд побудував масивний напроти тронного залу, , з метою позбутися символу і спадку чосонської династії. Ворота , головні й південні ворота Кьонбоккуна, були переміщені японцями на схід палацу. Подальша виставка, , пройшла в 1929.
Основні споруди Кьонбоккун — це Кинджонджон, імператорський тронний зал (у списку національних скарбів під номером 223), і павільйон Кьонхверу (у списку національних скарбів під номером 224), що стоїть посередині штучного озера на 48 гранітних колонах. Цей павільйон зображений на банкноті в 10000 вон.
Нині палац — це музей просто неба. Перед входом до нього проводяться барвисті церемонії зміни варти королівської гвардії епохи Династії Чосон.
Галерея
Див. також Історія Кореї Корейська архітектура
Примітки
Посилання Офіційний сайт Стаття на www.lifeinkorea.com Інформація для туристів