Яма́то Таке́ру (, «Яматоський силач»; 82 — 113) — синтоїстське божество, легендарний герой-полководець в японській міфології. Син Імператора Кейко. Розширювач володінь яматоського трону. Підкорив країну кумасо на острові Кюсю та племена еміші Східного Хонсю. Головний персонаж багатьох народних легенд Центральної Японії, уособлення ідеального японського військовика старовини.
Біографія Згідно з міфічною періодизацією японських стародавніх хронік «Записи діянь старовини» та «Аннали Японії», Ямато Такеру народився близько 82 року. Він був сином Імператора Кейко. Ямато Такеру мав дуже лютий норов. В юності він вбив свого старшого брата. Батько принца боявся його, а тому тримав подалі від себе, постійно відправляючи сина у походиЯмато Такеру // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..
97 року, коли Ямато Такеру було 16 років, він очолив виправу на західний острів Кюсю проти країни племені кумасо. Переодягнувшись в дівочі шати своєї тітки Ямато, принц обманув і вбив головного силача противника Кумасо Такеру. Від нього юнак отримав ім'я Ямато Такеру — «яматоський силач». Після підкорення кумасо принц вирушив додому і по дорозі завоював край Ідзумо. Він переміг Ідзумо Такеру та змусив місцевих божеств гір, річок і проток визнати верховенство Імператорського дому Ямато.
110 року, після повернення Ямато Такеру до столиці, Імператор Кейко наказав йому підкоряти східні землі Хонсю. Принц вирушив до святилища Ісе, де отримав від тітки божественний меч та кресало. Після цього він сів на човен і поплив на схід.
В краю Саґамі місцевий вождь підпалив поле, в якому перебував Ямато Такеру. Принц скосив траву довкола себе божественним мечем і, взявши кресало, розвів зустрічний вогонь, який обернувся проти військ вождя. Підкоривши Саґамі, він вирішив морем на північ.
В протоці Ураґа місцевий морський бог намагався вбити Ямато Такеру. Тоді кохана дівчина принца Ото Татібана врятувала його — принесла себе в жертву, кинувшись в море.
Після завоювання північного сходу Хонсю Ямато Такеру повертався до дому через провінцію Оварі. В місцевості Ацута він зійшовся з дівчиною Міядзу, якій залишив свій божественний меч. На її прохання принц вийшов на двобій зі злим божеством гори Ібукі, але не розпізнавши його, зазнав смертельного поранення.
113 року, на шляху до столиці Ямато Такеру зупинився в місцевості Нобоно в краю Ісе, де помер від ран. Після смерті його душа обернулася білим птахом (сіраторі), який відлетів на захід. Син покійного принца згодом зійшов на японський престол під іменем Імператора Тюая.
На думку новітніх істориків Ямато Такеру — це збірний образ. Його прототипом було декілька полководців, що жили між 4 і 7 століттям, у період становлення і розростання старояпонської держави Ямато.
Генеалогічне дерево
Див. також 5282 Яматотакеру — астероїд, названий на честь божества.
Примітки
Джерела та література
Посилання
Оповідь про Ямато Такеру Хронологія життя Ямато Такеру