Напи (інапеї) ( ) — за античними джерелами одна зі скіфських етногруп, про яку повідомляється наступне: у Діодора одна з двох (інша пали) складових скіфського етносу, яка визначилася у Азії ще до того, як скіфи захопили землі до Дону (Діодор, Бібліотека, ІІ, XLIII)Diodorus Siculus (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII). τὸ μὲν οὖν πρῶτον παρὰ τὸν Ἀράξην ποταμὸν ὀλίγοι κατῴκουν παντελῶς καὶ διὰ τὴν ἀδοξίαν καταφρονούμενοι: ἕνα δὲ τῶν ἀρχαίων ἔχοντες βασιλέα φιλοπόλεμον καὶ διαφέροντα στρατηγίᾳ προσεκτήσαντο χώραν, τῆς μὲν ὀρεινῆς ἕως πρὸς τὸν Καύκασον, τῆς δὲ πεδινῆς τὰ παρὰ τὸν ὠκεανὸν καὶ τὴν Μαιῶτιν λίμνην καὶ τὴν ἄλλην χώραν ἕως Τανάιδος ποταμοῦ. ὕστερον δὲ μυθολογοῦσι Σκύθαι παρ᾽ αὑτοῖς γενέσθαι γηγενῆ παρθένον: ταύτην δ᾽ ἔχειν τὰ μὲν ἄνω μέρη τοῦ σώματος μέχρι τῆς ζώνης γυναικεῖα, τὰ δὲ κατώτερα ἐχίδνης. ταύτῃ δὲ Δία μιγέντα γεννῆσαι παῖδα Σκύθην ὄνομα. τοῦτον δὲ γενόμενον ἐπιφανέστατον τῶν πρὸ αὐτοῦ τοὺς λαοὺς ἀφ᾽ ἑαυτοῦ Σκύθας προσαγορεῦσαι. τῶν δὲ ἀπογόνων τούτου τοῦ βασιλέως ἀδελφοὺς δύο γενέσθαι διαφόρους ἀρετῇ, καὶ τὸν μὲν Πάλον, τὸν [p. 240] δὲ Νάπην ὠνομάσθαι. τούτων δ᾽ ἐπιφανεῖς πράξεις κατεργασαμένων καὶ διελομένων τὴν βασιλείαν, ἀφ᾽ ἑκατέρου τοὺς λαοὺς τοὺς μὲν Πάλους, τοὺς δὲ Νάπας προσαγορευθῆναι.; у Плінія напи — ті, що були знищені палами Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50, інапеї — ті, що були знищені разом з танаїтами скіфами авхатами, атерніями та асампатами (пали?)(Історія, VI, V, 22) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.; окремо він повідомляє, що напи (напіти — ) живуть у Передкавказзі Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, 21.
Враховуючи наведене можна припустити наступне:
напи — група споріднених доскіфських (умовно кімерійських) племен, що були тубільним населенням степів від Дону до Пн. Кавказу (бл. 680 р. до н. е.) і частково були витиснені, частково знищені, частково інкорпоровані до нового кочового етносу, який відомий нам як скіфи, що і знайшло відображення у згаданих повідомленнях Діодора та Плінія. A. M. XA3AHOB. Социальная история скифов. Основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. Москва. «Наука» . 1975. Ст.54.
Висловлене припущення не суперечить і археологічним даним.
Етимологія етноніму: < скіф. *nap(a)- < вед.*napa- — . Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.
Примітки. Джерела. Посилання