Палагружа (, ) — невеликий віддалений архіпелаг в центрі Адріатичного моря. Належить Хорватії.
Природа Архіпелаг складається з головного острова Велика Палагружа, меншого Мала Палагружа і близько двох десятків довколишніх скель і рифів. Складений доломітовими породами і є гребенем виступаючої гори, має скелясті береги, загальна площа архіпелагу — 40 га. Розташований за 123 км на південь від хорватського Спліта і за 160 км на схід від італійської Пескари, його видно лише з інших віддалених островів Хорватії та Італії. Є найпівденнішою точкою Хорватії і найменш доступною її частиною, якої можна досягти тільки на човні за дві-три години з хорватського острова Корчула.
Велика Палагружа () являє собою острів 1400 м завдовжки і 300 м завширшки, площею 29 га. Острів являє собою стрімкий, випалений сонцем крутий вапняковий гірський хребет заввишки до 90 м. Найвища точка острова і всього архіпелагу знаходиться на висоті 92 м над рівнем моря, на ній встановлений маяк. Висадка на Палагружу утруднена, плавання в навколишніх водах небезпечне. Острів безлюдний, за винятком працівників маяка і туристів влітку, що розміщуються в двох 4-місних номерах маяка, в якому також встановлена метеостанція. Є невеликий пляж. Крім Великої Палагружі, виділяють Малу Палагружу (за 250 метрів на схід, висота 51 м) і скелі Камік од Трамонтана і Галіжула (скеля за 5,3 км на схід).
Клімат Палагружі відрізняється від клімату решти Хорватії в силу впливу моря, а від середземноморського клімату — в бік більш субтропічного з теплими зимами і жарким літом. Рослинність нагадує Південний Крит, Гібралтар і деякі райони Північної Африки. Опади невеликі і за рік досягають величини в 270 мм.
Через екстремальну ізоляцію та посушливий клімат тут сформувалася унікальна екосистема. На Палагружі ростуть ендемічні види рослин, зокрема Centaurea friderici. Острів є ключовим пунктом зупинки для мільйонів перелітних птахів, а його прибережні скелі — домівка для рідкісних плазунів. Найбільшим відомим представником наземної фауни є чорна морфа стінної ящірки італійської — так звана «чорна ящірка». Також на острові є змії, у тому числі отруйні.
Морські глибини навколо архіпелагу є найбагатшою рибопромисловою зоною Хорватії, включаючи нерестовище сардин.
Острів має природоохоронний статус — є природним резерватом.
Історія Назва італійською та хорватською походить від грецького «пелагос» («море»).
Палагружа ближче до Італії, ніж до Хорватії, знаходиться за 42 км від Монте Гаргано і до 1861 належала Королівству Обох Сицилій, а потім Італії. Однак, була відступлена в 1873 Австро-Угорщині за договором Трьох Імператорів. Через два роки нова влада побудувала існуючий маяк. Між Світовими війнами архіпелаг знову належав Італії як частина провінції Зара. В 1947у відійшов Югославії, а після її розпаду — Хорватії. Це традиційне місце рибного промислу комуни Комижа, на хорватському острові Вис.
Література
Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Географія Європи: Підручник / За ред. І. П. Савчука. — К. : Освіта, 2021. — 512 с. — ISBN 978-617-656-123-0 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7 </div>
Посилання
Еволюція клімату Палагружі Світло Палагружі (Подорожі: Хорватія — Вони тримають світло для відвідувачів — Подорожі — New York Times) Croatian State Institute for Environmental Protection Natura 2000 network: Palagruža Palagruža Light (Adriatic.hr — Маяки — Фотографії) Vis Archipelago Geopark (UNESCO: Palagruža) </div>