Міхал Фехтер (; 1843, Львів — 21 травня 1908) — львівський інженер, архітектор. Брав участь у польському повстанні 1863 рокуBiałynia Chołodecki J. Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskiego w czterdziestą rocznicę powstania r. 1863/1864. — Lwów: Drukarnia i litografia Pillera i Spółki, 1904. — S. 209. . Протягом 1864—1869 років навчався у Цісарсько-королівській технічній академії у ЛьвовіŁoza S. Fechter Michał // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 73. . Член Політехнічного товариства у 1877–1896 рокахTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 85.. Як уповноважений будівничий працював у Львові від 1872 року у стилях історизму, а пізніше — орнаментальної сецесії. 1880-х роках мав власне будівельне бюро на вулиці Сакраменток (нинішня вулиця Туган-Барановського), 1б, 1897 року — на вулиці Зеленій, 3, 1902 року — на вулиці Охоронок (нинішня вулиця Кониського), 5 (у власній кам'яниці). Помер 21 травня 1908 року у притулку Роберта Домса на вулиці Святої Терези (нинішня вулиця Митрополита Андрея), 4. Останні підписані Міхалом Фехтером у травні 1908 року — плани будинку Беттерів на вулиці Замкненій, 9, 11, були виконані його співробітником Юзефом Ліндером, але не були реалізовані.
Будівлі у Львові Житловий будинок власника цегельні Бецеля Нойвонера на нинішній вулиці Стуса (1873). Дім Товариства столярів на площі Соборній, 17 (1875)Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 76. — ISBN 966-7022-26-9. . Житловий будинок Яна Ґотцонера на нинішній вулиці Томашівського, 7 (1876). Кам'яниця Александера Фогеля на нинішньому проспекті Шевченка, 8 (1876). Скульптурна майстерня Леопольда Шімзера на вулиці Пекарській, 95 (1877). Житловий будинок Еліаша та Шимона Гешелесів на нинішній вулиці Січових Стрільців, 7 (1878). Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 26 (1879). Будівництву передував один нереалізований проєкт цього ж архітектора від 1876 року. Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 28 (1880). Керівництво спорудженням корпусу монастиря Сакр Кер (1870—1880-ті, проєкт Вінцента Равського-старшого). Кам'яниця адвоката Феліціана Яцковського на вулиці Коперника, 26 (спільно з Лукашем Бодашевським; 1885). Спорудження внутрішніх сходів до жіночої галереї хасидської синагоги «Хадашим», що на вулиці Вугільній, 3 (спільно з Маврикієм Зильберштайном; 1888). Реконструкція будинку на нинішній площі Катедральній, 3 (1889). Вілла з майстернею живописця Станіслава Батовського-Качора на нинішній вулиці Самчука, 1 (1892, збереглася у перебудованому вигляді). Реконструкція кам'яниці на площі Ринок, 25 (1893). Перебудовано сіни, фронтову крамницю і сходи з партеру на мезонін. Реконструкція синагоги «Ковеа ітем ле-Тора» на вулиці Шпитальній, 4: перебудовані внутрішні приміщення офіцини, з влаштуванням мікви на першому поверсі (1893, втрачена). Кам'яниця Емілії Бещак на нинішній вулиці Лукіяновича, 5 (1893)</ref>. Кам'яниці Маєра Марґуліса на нинішній вулиці Софії Яблонської, 32, 34 (1893). Кам'яниця Марії Френкель на розі площі Ринок, 22 та вулиці Галицької, 1 (1893–1895). Чиншова кам'яниця на нинішній вулиці Степана Бандери, 29 (1896). Чиншові кам'яниці Якуба Нойберґера на вулиці Городоцькій, 95, 97 у стилі пізнього декоративного ренесансу з елементами необароко (1896—1897). Чотири житлових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899). Реконструкція житлового будинку на вулиці Друкарській, 6а (1898). Реконструкція житлового будинку на нинішній вул. Шевській, 4 (1899). Сецесійна будівля театру «Колізей» та пасажу Германів на нинішній вулиці Куліша, 23—25 (1898—1900, спільно з Артуром Шлеєном, не збереглися). Чотири необарокових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899). Перебудова будинку родини Пензіас у неоренесансному стилі на нинішній вулиці Дорошенка, 14 (1898). Житловий флігель на подвір'ї будинку Мауриція Клярфельда на нинішній вулиці Лепкого, 6 (1903). Будівництво кам'яниці на нинішній вулиці Івана Федоровича, 12 (1905). Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 23 (спільно з Юзефом Ліндером; 1906). Будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Київській, 23—25 (1906—1907). Сецесійні житлові будинки фундації Я. Германа з ремісничою бурсою на вулиці Лемківській, 4, 6, 8, 10, 12 (1907)Lwów. Ilustrowany… — S. 61.. Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 15 (спільно з Юзефом Ліндером; 1907—1908).
Нереалізовані проєкти Єзуїтська гімназія у ХировіGłuźińska A. Zakład wychowawczy OO. Jezuitów i kaplica p. w. Św. Józefa w Chyrowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — T. 5. — S. 42. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. .
Примітки
Джерела