Ċ, ċ — літера розширеного латинського алфавіту, утворена буквою C з додаванням крапки вгорі. Використовується в мальтійській абетці для позначення глухого заясенного африкату (), аналогічного українському Ч. Відповідає літері Č у таких мовах, як сербська, чеська, словацька, боснійська, хорватська та чорногорська.
Вона використовується в сучасних транскриптах староанглійської мови з тієї ж причини, щоб відрізнити його від c, що вимовляється як [k], який в іншому випадку пишеться однаково. Це голосний еквівалент Ġ.
Ċ раніше використовувалася в ірландській мові та означала ленітовану форму C. Зараз на її місці використовується диграф ch, що виник у мові раніше за ċ.
Ċ зустрічається в латинізованій формі чеченської мови. Ця літера еквівалентна кириличному буквосполученню ЦӀ, що відповідає звуку .
Кодування Графема ISO 8859-3 Юнікод TeX Ċ0xC5U+010A\.C ċ0xE5U+010B\.c
Джерела Мальтійська абетка