Маєток фон Мекк (Копилів) — історичний комплекс розташований на березі р. Бучанка у с. Копилів Макарівського району Київської області. До його складу входили: панський будинок, господарські будівлі, парк, економії.
Історія
Перша писемна згадка про поселення 1392 р. Згодом згадується як урочище «Копиловка» і знову як село у 1602 р. Із 1738 р. почергово належало польським шляхтичам: Косаківському, Йосифу Дзявяловському, Йосифу Шимановському. У 1840 р. за борги маєтність розпродали частинами Францу Яцковському, Мухановим, Кетнеру, Глоговським, Рогальскому, Буржинській.Похилевич Л. І. Сказання про населені місцевості Київської губернії. Київ: Києво-Печерська лавра. — 1864. С. В 1882 р. його придбав Микола Карлович фон Мекк, який побудував тут маєток. У ті часи новому власникові було 25 років. Яким чином відбувались події можемо дізнатись з листа Н. Ф. фон Мекк до П. І. ЧайковськогоЛист № 496. Мекк — Чайковскому [Москва,] 13/25 сентября 1890 г. Сокольники:
У 1910 р. маєток був проданий. Після Жовтневого перевороту його націоналізували. Садибний будинок пристосували під різноманітні соціальні установи. Тут розташовувалась агрономічна школа, німецький штаб (роки Другої світової війни), з 1943 р. по 1945 р. — військовий шпиталь. Пізніше, до 1954 р. у приміщеннях панського будинку розмістилась центральна районна лікарня, в 1954–1973 копилівська середня школаКопилівський ліцей Макарівської селищної ради: Історія закладу, філіал Макарівської дитячої музичної школи, сільська рада. Наразі, можна і тепер побачити на стіні відбиток комуністичної пропаганди: «ИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ РАБОТА — ДЕЛО ВСЕЙ ПАРТИИ И КАЖДОГО КОММУНИСТА».
Нині садибний дім перебуває в аварійному стані. В парку збереглись давні ялинова й липова алеї, окремі старі дерева, руїни фонтану. За радянських часів на території маєткового парку біля будинку було споруджено меморіал «Могила Невідомого солдата». У 1960-х роках збудували сільський стадіон. Окрім того, збереглись руїни молочної ферми, водонапірної башти, панський став.
Опис
Маєток барона фон Мекк тісно пов'язаний з історією трьох значних родів, що залишили слід, як в історії Російської імперії, в історії України, так і у світовій культурі — фон Мекк, Давидових і Чайковських.
До складу маєтку входили: панський будинок, господарські будівлі, парк, економії.
Перший будинок, зведений 1888 року за стилем «дачний модерн», був дерев'яний, рублений і на цегляному цоколі. Архітектуру фасадів доповнювали башточки, фронтони, еркери, велика тераса і зовнішні сходи на другий поверх. У 1898 р. через пожежу наземна частина будівлі повністю згоріла. Спорудження нового будинку розпочалося на межі XIX-ХХ ст. За архітектурним стилем будівля відтворювалась: мала два поверхи і фасади оздоблювали мансарда, прикрашена дерев'яним орнаментом тераса. Окрім того, дах будівлі прикрашали башточки, покриті металевою черепицею. Парк у ландшафтному стилі займав площу 9 гектарів. Припускають, що проект робив Георг Фридрих Фердинанд КуфальдтРодічкін І. Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С. 304 або його учень. Тут розміщувався манеж, літні будиночки для дітей, «Павільйон», різноманітні альтанки, фонтан, штучний став з лебедями, розарій і літній театр, де проводили музичні вечори та вистави. За часів фон Мекк у парку заклали ялинову і липову алеї. Дерева привозили волами в дерев'яних бочках.Родічкін І. Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С. 302 Перед фасадом будинку на галявині, огородженій бордюром, росли ялини та декоративні кущі. (Див. також Копилівський парк).
До маєткової економії входили: корівник, молочна ферма, млин, водонапірна башта, кінний завод.
Від маєтку власники проклали дорогу, вздовж якої висаджено тополі. Вирито два ставки, в які надходила вода з річки Здвиж. Один — для потреб маєтку, другий — для місцевих жителів. Від села до Брест-Литовського шосе (воно ж нині— Житомирська траса, або М06) проклали дорогу, навколо якої барон наказав посадити тополі, коріння яких вбирає вологу і виконує роль дренажа. Окрім того, Микола Карлович фон Мекк допоміг жителям Копилова створити кооперативне товариство, організував у селі банківське відділення. 1910 року, коли барон продав свій маєток, понад тридцять молодих копилівчан поїхали за ним до Росії, де отримали роботу на його підприємствах.
У 1889 і 1890 роках у маєтку М. К. фон Мекка гостював Петро Чайковський про що ми можемо дізнатись з його листівЛист № 479. Чайковский — Мекк Москва, 2 октября 1889 г. Пречистенка, Троицкий переулок, № 6.Лист 495. Чайковский — Мекк Kharkoff, 4 Septembre 1890 г. [Письмо написано на бланке гостиницы с отпечатанным в дате городом:
Сучасність
Будівля внесена до Державного реєстру архітектурних пам'яток національного значення. Перебуває в аварійному стані. Однак, ще до кінця 1990-х років, за словами місцевих жителів, споруда виглядала досить пристойно і потребувала лише звичайного ремонту. Реконструкція маєтку до Євро-2012 передбачала повне відтворення атмосфери XIX століття. В рамках проекту мало відбутись відродження навіть з камерним музичним салоном Петра Чайковського, побудований театр на 500 місць, планувалося обладнати співоче поле для проведення масових фестивальних дійств. У архітектурному стилі тієї епохи також хотіли звести п'ятизірковий готель на 50 місць. До реалізації цього проекту так і не дійшло, а інформацію про реконструкцію з офіційних інвестиційних сайтів після закінчення чемпіонату вилучили.
Галерея
Див. також Карл Федорович фон Мекк Надія Філаретівна фон Мекк Микола Карлович фон Мекк Петро Ілліч Чайковський Музей Чайковського і фон Мекк
Примітки
Джерела Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298-304. История рода Фон Мекк Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 302—313. Мекки // Большая российская энциклопедия / С. Л. Кравец. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2012. — Т. 19. — С. 614—616. Костянтин Буркут «Легенда, яка руйнується…» Про особняк Миколи фон Мекка у Копилові // День. — № 137—138 — 2021. — 11 листопада.