Князь Луцький — правитель, який правив у Луцькому князівстві.
Луцьке князівство вперше було виділено у кінці XI ст. для князя Святослава Давидовича (Микола Святоша). У першій половині XII ст. входило до володінь Великого князя київського або Волинського князя. У 1157 р. князівство було відновлене, у ньому правив Ярослав Ізяславич, та його потомки. Після смерті останнього з них (1227) Луцький уділ увійшов до складу володінь Данила і Василька Романовичів. По смерті Данила у Луцьку правив його син Мстислав, а після нього Луцький уділ став частиною Волинського князівства. У першій половині XIV ст. Луцьк став однією з столиць Галицько-Волинської Держави, а з 1340 - став її столицею, а пізніше столицею удільного Великого князівства Волинського, яке було в залежності від Великого князівства Литовського. Остаточно ліквідоване фактично зі смертю Свидригайла Ольгердовича у 1452 р. Луцьк став центром Луцького повіту Волинської землі (з 1566 - воєводства)
Луцькі князі Князь Роки ПриміткиМикола Святоша1099 — 1107Давид Ігорович1099 — 1100Святополк Мстиславич1150 — 1151Мстислав Ізяславич1155 — 1157Ярослав Ізяславич1157 — 1180Інгвар Ярославич1180 — 1220Всеволод Ярославич1183Мстислав Німий1220 — 1226Іван Мстиславич1226 — 1227Ярослав Інгварович1227 — 1228Василько Романович1229 — 1238Ростислав Михайлович1240 — 1242 як васал Данила РомановичаМстислав Данилович1264 — після 1292Лев Юрійович1308 — 1323Любарт1340 — 1384Федір Любартович1384 — 1387Вітовт Великий1387 — 1430Федір Любартович1431 Свидригайло Ольгердович1440 — 1452як столиця Волинського князівства
Джерела Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль