Патрі́с Шеро́ (, 2 листопада 1944, Лезініє — 7 жовтня 2013, Париж) — французький кінорежисер, театральний режисер-постановник, актор.

Біографія Народився 2 листопада 1944 у містечку Лезініє на заході Франції. Під час навчання у паризькому ліцеї Людовіка Великого, ставив вистави в театральному гуртку. Кар'єру починав як театральний режисер-постановник та актор, працюючи у Мілані, Марселі та інших містах. У 1969–1972 був співдиректором (з Р. Планшоном) Національного народний театр () у Віллербанні, з 1982 очолював «Театр дез Амандьє» () у Нантеррі (передмістя Парижа).

Славу у Франції Патріс Шеро здобув на театральній сцені, завдяки класичним постановкам за мотивами Віктора Гюго та Лопе де Вега, а також роботі у амплуа оперного постановника, наприклад, опер Дон Жуан Моцарта та Кільце Нібелунга Вагнера. Як актор, Шеро працював з такими кінорежисерами, як Анджей Вайда, Майкл Манн, Міхаель Ганеке та ін.

Свій перший фільм Патріс Шеро поставив у 1974 році, екранізувавши однойменний роман Джеймса Гедлі Чейза «Плоть орхідеї». У 1983 році на екрани вийшов його фільм «Поранена людина», який у 1984 році отримав кінопремію «Сезар» за найкращий сценарій. Цю ж премію отримала і стрічка 1998 року «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом».

У 1994 році Шеро отримав Приз журі Каннського кінофестивалю за фільм «Королева Марго» з Ізабель Аджані у головній ролі. Єдиний англомовний фільм режисера 2000 року «Інтим» удостоївся премії Луї Деллюка, нагороди «Блакитний ангел» Берлінського кінофестивалю, Премії Люм'єр та премії Міжнародної асоціації кінокритиків.

Особисте життя Патріс Шеро був геєм та перебував у тривалих відносинах зі своїм партнером та улюбленим актором Паскалем Греггорі.

Помер Шеро у Парижі 7 жовтня 2013 від раку легенів.

Фільмографія Режисер Рік Фільм Оригінальна назва Примітки1975 Плоть орхідеї La Chair de l'orchidée за романом Д. Х. Чейза «Плоть орхідеї»1978 Жюдіт Терпов Judith Therpauve1983 Поранена людина L'Homme blessé • премія «Сезар» за найкращий кіносценарій• номінація на Золоту пальмову гілку Каннського МКФ1986 Готель «Франція» Hôtel de France1991 Проти забуття Contre l'oubli колективний проект1994 Королева Марго La Reine Margot за однойменним романом О. Дюма • номінація на премію BAFTA • Приз журі Каннського МКФ1998 Ті, хто мене любить, поїдуть потягом Ceux qui m'aiment prendront le train • премія «Сезар» за найкращу режисуру • Золота зірка кіно за найкращу режисуру • номінація на Золоту пальмову гілку Каннського МКФ2001 Інтим Intimité • Приз Луї Деллюка • премія Блакитний ангел Берлінського МКФ за режисуру • Премія «Люм'єр» • Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Ріо-де-Жанейро • номінація на Європейський кіноприз2003 Його брат Son frère • Срібний ведмідь Берлінського МКФ за режисуру2005 Габріель Gabrielle за Дж. Конрадом• номінація на Золотого лева Венеційського МКФ2009 Переслідування Persécution

Актор Рік Фільм Оригінальна назва Режисер 1983 Дантон Danton Анджей Вайда1985 Прощавай, Бонапарт Adieu Bonaparte Юсеф Шахін1992 Останній з могікан Le Dernier des Mohicans Майкл Манн1997 Війна Люсі Lucie Aubrac Клод Беррі1999 Віднайдений час Le Temps retrouvé Рауль Руїс2002 Поряд з раєм Au plus près du paradis Тоні Маршалл2003 Час вовків Le Temps du loup Міхаель Ганеке

Джерела

Languages: An Interview with Patrice Chéreau Patrice Chéreau, Director of Stage and Screen

Примітки

Посилання

Conferenza di Patrice Chéreau a Milano Festival de Cannes, La reine Margot зеркала (абзац о Шеро)